На Полтавщині працюють 9653 малі підприємства і 559 середніх

На Полтавщині працюють 9653 малі підприємства і 559 середніх

На сьогоднішній нараді в голови облдержадміністрації Валерія Головка розглянули три питання. Зокрема, про хід виконання Комплексної програми розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2017 – 2020 роки розповіла директор Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій ОДА Інна Іщенко.

Про стан передачі водних об’єктів і земель водного фонду в оренду поінформував директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов. Про створення робочих груп із питань забезпечення надійності й безпечності експлуатації об’єктів соціальної сфери й будівель адміністративного призначення при райдержадміністраціях, виконкомах міст обласного значення й об’єднаних територіальних громад повідомила заступник директора Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства – начальник управління містобудування та архітектури Ірина Особік.

– Однією з цілей стратегії розвитку області до 2020 року є саме підтримка й розвиток малого й середнього підприємництва. Завдяки постійній роботі обласної влади, спрямованій на здійснення цих заходів, область досягає і втримує хороші рейтингові позиції, зокрема щодо спрощення й легкості ведення бізнесу. За регіональним рейтингом Doing Business, складеним у 2017 році, щодо оцінки легкості ведення бізнесу в регіонах України Полтавщина посіла шосте місце, хоча ще чотири роки тому ми були 15-ми. Крім того, за щорічним показником Національного банку України – індексом ділових очікувань, що характеризує економічний і фінансовий стан підприємств регіону, наша область піднялася на 15 відсотків порівняно з 2016 роком. На 2018-ий маємо ще більш перспективні показники. Думаю, цей індекс підніметься ще відсотків на 10. Досягнувши таких хороших показників, маємо оптимістичні прогнози на 2018 рік, – зазначила Інна Іщенко. – Завдяки певним заходам, спрямованим на розширення експортних можливостей підприємств краю, в регіоні почали здійснювати операції з країнами Європейського Союзу на 20 суб’єктів малого й середнього підприємництва більше. До слова, експорт області становить 1,6 мільярда доларів США і значно перевищує імпорт. Маємо позитивне торговельне сальдо на рівні 600 мільйонів доларів США.

Інна Іщенко поінформувала, що нині малих підприємств в області – 9653, а середніх – 559. Із-поміж середніх підприємств найбільше працюють у промисловості, потім – у сільському господарстві, транспорті, наданні медичних послуг, операціях із нерухомістю, роздрібній торгівлі і сфері послуг. Малі підприємства області найбільше функціонують у сфері транспорту, надання медичних послуг і роздрібної торгівлі, дещо менше – в сільському господарстві й промисловості.

– Завдяки діяльності цих підприємств надходження до місцевих бюджетів усіх рівнів становить чотири мільярди гривень. Обсяг реалізованої продукції зріс на 30 відсотків і складає 57 відсотків всієї реалізованої продукції. У грошовому еквіваленті це 154 мільярди гривень загалом по області за 2017 рік, – додала Інна Іщенко.

Пріоритетними напрямками діяльності програми директор Департаменту назвала фінансово-кредитну підтримку, яка базувалася на мікрокредитуванні бізнес-проектів завдяки співпраці з державними банківськими установами, а також розвиток соціального підприємництва.

Інна Іщенко анонсувала проведення у межах програми нових освітніх проектів для школярів і студентів – «Школа малого бізнесу», «Молодий бізнесмен», «Віртуальне підприємництво». Додала, що для популяризації підприємництва на місцевому рівні заплановане проведення конкурсу «Кращі товари Полтавщини», який стимулюватиме товаровиробників області покращувати якість своєї продукції.

Валерій Головко звернувся до очільників райдержадміністрацій, міськвиконкомів й об’єднаних територіальних громад, присутніх на відеозв’язку, продовжити й посилити співпрацю з Департаментом економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій ОДА, створювати умови для роботи малого й середнього бізнесу.

Сергій Фролов поінформував, що упродовж 2017 року за проведеними розрахунками один мешканець Полтавщини в середньому споживав 11 кілограмів риби, а за рекомендаціями МОЗ норма споживання риби й рибних продуктів на особу на рік становить 20 кілограмів. За останні роки такого показника не було досягнуто.

– Полтавська область є одним із найперспективніших рибогосподарських регіонів за обсягом вилову риби в Україні. Потенційна можливість рибної галузі області обумовлена наявністю великої кількості водних об’єктів і розвиненою системою ставкових господарств, – пояснив Сергій Фролов. – Станом на 1 січня 2018 року в області налічується 2722 водних об’єкти, з них 2653 – ставки й озера, 69 – водосховища. 1775 водних об’єктів знаходяться за межами населених пунктів. Повноваження щодо їх передачі в оренду й контролю належать облдержадміністрації. З 2331 водного об’єкта, без урахування об’єктів ПАТ «Полтаварибгосп», придатний для риборозведення 1441 водний об’єкт. Відповідно 890 – непридатні для рибогосподарських потреб через тимчасову відсутність води, обміління, замулення.

Департамент агропромислового розвитку ОДА спільно з юридичним відділом облдержадміністрації провів інвентаризацію 1036 договорів оренди земель водного фонду й оренди водних об’єктів, переданих до ОДА райдержадміністраціями. Встановлено, що станом на 1 січня 2018 року в оренді юридичних і фізичних осіб перебуває 571 водний об’єкт, із них 542 знаходяться за межами населених пунктів.

За словами Сергія Фролова, нині в області проведено паспортизацію 377 водних об’єктів із-поміж 1441 придатного до риборозведення. Він поінформував про стан заборгованості за оренду водних об’єктів області. Додав, що за оперативною інформацією вилов риби на Полтавщині за 2017 рік становить 1435 тонн. Пояснив, що подальше підвищення обсягів вирощування ставкової риби можна забезпечити, прискоривши надання водних об’єктів в оренду, а також через державні місцеві програми розвитку рибництва. Наголосив, що орендні відносини в галузі рибництва необхідно приводити у відповідність до вимог чинного законодавства.

– Районам потрібно дослідити проблематику здачі в оренду водних об’єктів на місцях, а потім надати інформацію нам для створення й відпрацювання стратегії розвитку рибного господарства Полтавщини, – зазначив Валерій Головко. – Вдосконалюватимемо роботу по програмі підтримки водних об’єктів щодо зариблення й виробництва товарної риби. Кожен район доповість про проблеми, які нині існують. Думаю, через два-три місяці матимемо чітку картину проблематики й подальшого вирішення питання щодо забезпечення Полтавщини рибою.

Ірина Особік поінформувала, що на території області розміщено понад чотири тисячі об’єктів соціальної інфраструктури. Відповідно до графіку робочої групи з питань забезпечення надійності та безпечності експлуатації об’єктів соціальної сфери й будівель адміністративного призначення при райдержадміністраціях, виконкомах міст обласного значення й об’єднаних територіальних громад у 2017 році проводився моніторинг об’єктів соціальної інфраструктури на території міст Полтави, Горішніх Плавнів, Кременчука, Лубен, а також Полтавського, Пирятинського, Чорнухинського, Оржицького, Гребінківського, Кременчуцького, Лубенського, Хорольського районів. Оскільки виникла потреба провести моніторинг багатьох об’єктів, було ухвалено рішення подібні робочі групи сформувати на місцях. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 10 січня 2018 року №15 було зобов’язано райдержадміністрації й рекомендовано головам міст обласного значення та ОТГ створити відповідні робочі групи. Наразі їх немає в одній РДА, чотирьох містах обласного значення й вісімнадцяти ОТГ.

– На території області вважаємо за доцільне рекомендувати містам обласного значення й об’єднаним територіальним громадам, при яких наразі ще не діють робочі групи, прискорити процес їх утворення, а також зобов’язати райдержадміністрації, рекомендувати головам міст обласного значення та ОТГ активізувати роботу місцевих робочих груп щодо проведення перевірок об’єктів соціального призначення на предмет їх технічного стану, – додала Ірина Особік.

Окремо наголосила на важливості розуміння, який технічний стан об’єкта є критичним.

– Значно простіше й дешевше запобігти руйнуванню таких об’єктів, ніж потім ліквідовувати наслідки, – зазначила Ірина Особік.

– Надзвичайно серйозна проблема. Інколи об’єкти подають на відновлення й реконструкцію, не маючи висновку експертизи щодо тримальних конструкцій. Доручив Департаменту будівництва й Департаменту економіки повністю промоніторити результати робочої групи по дослідженню відповідності об’єктів на безпеку. Якщо виявиться, що певний об’єкт потребуватиме поглибленого вивчення щодо тримальних конструкцій, ми його виключаємо з фінансування, доки не отримаємо результати експертизи з відповідності по безпеці, – пояснив Валерій Головко.