На Полтавщині створюють перший в Україні медовий кластер

На Полтавщині створюють перший в Україні медовий кластер

У селищі Семенівка відбулася Перша Міжнародна конференція «Меди Межиріччя», присвячена медовому бізнесу, технологіям і регулюванню ринку бджолярства в Україні.

У ній взяли участь заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, голова облдержадміністрації Валерій Головко, голова Спілки пасічників України Володимир Стретович, ректор Полтавської державної аграрної академії Валентина Аранчій, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» Сергій Семигреєнко, фахівці галузі, які виступили з тематичними доповідями, а також краяни, які займаються бджолярством.

У межах заходу Валерій Головко, Володимир Стретович, Сергій Семигреєнко, Валентина Аранчій, виконавчий директор громадської спілки «Органічна Україна» Олена Ракова і директор Державного навчального закладу «Гадяцьке аграрне училище» Наталія Сенчук підписали меморандум про співпрацю, основним предметом якого є створення у Полтавській області агропромислового бджільницького кластеру «Меди Межиріччя».

– Регіональний кластер – це одна з форм колаборації. Я дуже рада ініціативі створити медовий кластер у Полтавській області, бо від теоретичних розмов, яким чином можна регіональні програми реалізовувати для місцевого населення, місцевих виробників, особливо малих, переходимо до практичних дій. Велика повага ініціаторам, пасічникам, а також Полтавській ОДА, що вона приєдналася. Це правильний крок. Розвиток сільських територій може системно відбуватися тільки завдяки ось таким ініціативам у регіонах, – розповіла Ольга Трофімцева. – Наскільки мені відомо, в Україні немає кластерів по бджільництву. Полтавщина буде першопрохідцем. Є ініціативи, які стосуються інших підсекторів. Наприклад, ягідний кластер на Харківщині, ініціативи щодо органічного виробництва на заході України. Поступово відповідна ідея набирає обертів в Україні, і це позитивно, адже дає імпульс для розвитку будь-якого виробництва у кожному регіоні. Кластери прикметні тим, що дозволяють використати конкурентні переваги, які є в кожній області. Тому необхідно визначитися, що область може запропонувати не тільки для внутрішнього ринку, а й потенційно на експорт. Для мене логічно, що мед є однією із багатьох сильних сторін Полтавщини. Є всі передумови для розвитку галузі бджільництва, при тому як ініціатив дрібних виробників, так і більш масштабних проектів.

За словами Ольги Трофімцевої, перевага кооперації, кластеризації полягає в тому, що для мікровиробника, якими часто є пасічники, стане можливим вихід на цивілізовані ринки збуту.

– Мета сьогоднішнього заходу – створити кластер між бждолярським бізнесом, владою і громадськістю, забезпечити умови для розвитку цього важливого й іміджевого для Полтавщини і всієї України бізнесу. Ми знайшли себе й свідомо підписали меморандум, який накладає на нас певну фінансову відповідальність, тому що бджолярі нині потребують певної підтримки. Через обласну спілку пасічників зможемо створити окрему програму, яка дасть можливість поліпшити технічну базу й сприяти розвитку медової галузі на Полтавщині, яка експортно орієнтована. Область має левову частину експорту в загальному кошику України – це дуже позитивний сигнал, тож маємо підтримувати наших виробників, – зазначив Валерій Головко. – Кластер – модне слово. Насправді це система взаємодії. Правильно, коли за стіл перемовин сідають представники різних структур – влади, бізнесу, громадськості. Завдяки системній роботі, системному підходу, створеній системі розвитку буде результат.

За словами директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Сергія Фролова, функція обласної влади у створенні медового кластеру – це допомога в організаційних моментах. Крім того, буде розширено напрямки підтримки бджолярів у межах обласної програми.

– У колі пасічників говорять, що Полтавщина – медова столиця України. Потрібно цей статус закріпити й утвердити. Якщо нам вдасться зробити дієвий кластер, то це буде першим прикладом, як можна об’єднати зусилля органів влади, місцевого самоврядування, бізнесу, великого і малого, для реалізації відповідної ініціативи. Дехто говорить, що це намагання створити холдинг і поглинути малі пасіки. Ні, це неправда. Нікого насильно в кластер не затягують. І якщо пасічник спочатку вирішив долучитися до ініціативи, а потім змінив думку, може спокійно звідти вийти, – пояснив Сергій Фролов. – Упродовж двох-трьох місяців кластер має запрацювати.

Ядром кластеру виступає приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба». Його очільник Сергій Семигреєнко під час конференції поділився досвідом організації й розвитку бджолярського бізнесу.

– За європейською практикою кластер будується від шести місяців до п’яти років. Перший крок у його формуванні ми зробили – підписали Меморандум про співпрацю між представниками бізнесу, влади, громадськості, освіти і науки. Потім створимо Раду директорів. Кластер буде зареєстровано як юридичну особу. До його складу входитимуть десять районів області. Назвали кластер «Меди Межиріччя» через географічну складову – чотири річки, які впадають у Дніпро. Тут ще збереглася медова база, – розповів Сергій Семигреєнко.

Він зазначив, що на тематичному семінарі у червні обговорять успіхи й невдачі впровадження цієї ініціативи.

Після завершення конференції учасники заходу у межах бізнес-туру оглянули промислові потужності бджільництва приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», мали змогу побачити зокрема одну з трьох у світі лінію для розпечатки й викачування меду фірми «Paradisehoney ltd. Finland».

Подивитися відеозапис Першої Міжнародної конференції «Меди Межиріччя» можна на сайті «Семенівські вісті» (https://semenivka.com.ua/).