Юлія Сачук: «Руйнуємо негативні стереотипи, що люди з інвалідністю сидять вдома, їм дуже важко й вони нічим не займаються»

Юлія Сачук: «Руйнуємо негативні стереотипи, що люди з інвалідністю сидять вдома, їм дуже важко й вони нічим не займаються»

Вчора до Полтави приїхали організатори й учасники IV Всеукраїнського велопробігу «Бачу! Можу! Допоможу!». Сьогодні на прес-конференції в ОКІА «Новини Полтавщини» вони розповіли про цю ініціативу, поділилися враженнями після початку подорожі, яка стартувала три дні тому в Харкові, продовжується в Полтаві, потім проляже через Дніпро й Запоріжжя, а завершиться 24 серпня в Херсоні.

– Близько 20 днів ми перебуватимемо в дорозі. Здолаємо більше тисячі кілометрів українських доріг. Під час велопробігу в Дніпрі плануємо встановити рекорд України за кількістю велосипедів-тандемів, які беруть участь у проекті, – розповіла співорганізатор ініціативи Вікторія Лучка. – Це вже четвертий велопробіг, який організовуємо. Попередні роки проїжджали різні дистанції, але вперше за історію нашого проекту їдемо східними територіями України.

До ініціативи долучилися близько півсотні зрячих і незрячих осіб із різних міст – Івано-Франківська, Черкас, Києва, Харкова, Одеси.

– Велопробіг – єдина в державі – сподіваємося, поки що – ініціатива, за допомогою якої незрячі люди мають можливість подорожувати велосипедами-тандемами нашою країною, відкривати Україну, проводити гарно час улітку, спілкуватися з друзями. Маємо й кілька завдань. Насамперед зруйнувати негативні стереотипи, що люди з інвалідністю сидять вдома, їм дуже важко й вони нічим не займаються. Крім того, хочемо показати приклад, що велосипед-тандем – одна з інклюзивних можливостей для пересування. Зряча людина і незряча їдуть разом, крутять педалі, комунікують, займаються під час маршруту різними організаційними справами. Таким чином наше суспільство стає трішки більше інклюзивним. Також ми показуємо приклад у різних містах, аби там теж з’являлися вело-тандемні спільноти, – пояснила співорганізатор велопробігу Юлія Сачук. – Ідея проекту налужить нашому спільному з Вікторією (Лучкою. – прим.) другу, львів’янину Миколі Пеху. На жаль, його вже немає з нами. Він був надзвичайно активним, лідером як для зрячих, так і незрячих людей, здобував освіту в Канаді, США, Великій Британії. Своїм прикладом показував, як жити активно й незалежно, надихав як людей з інвалідністю, так і без неї. Велопробіг – це була його мрія, яку ми маємо за честь реалізовувати.

Своїми враженнями від велопробігу поділилися його учасники – штурман, харків’янин із порушеннями зору Сергій Луценко і пілот з Умані Олександр Дишливенко.

– Інклюзія у цьому проекті дійсно працює. Наприклад, коли у велосипеді-тандемі виникає поломка, то ми, зрячі й незрячі люди, загалом на рівних включаємося у процес ремонту. Зрячі люди, які долучилися до проекту, переконуються і в перспективі розповідатимуть іншим, що не так і страшно бути поряд із незрячими, – розповів Сергій Луценко. – У плані відчуттів велопробіг цікавий. Я люблю подорожувати, але, їдучи у вагоні, наприклад, не відчуваєш, що минаєш річку чи ліс. Подорожуючи на велосипеді відчуваєш безпосередньо, що відбувається навкруги.

– Не уявляю життя без велосипеда. Якби мене запитали, яким словом охарактеризувати велосипед, я відповів би «свобода». Коли зрозумів, що можна допомогти іншій людині, яка не бачить, відчути цю свободу, то довго не думав і долучився до проекту. Їду пілотом три дні і спостерігаю, як незрячі люди відчувають дорогу. Інколи забуваю й кажу, мовляв, подивіться направо чи наліво, які класні краєвиди. Потім прикушую язика, бо згадую, що штурман позаду не може цього побачити. Проте озираючись бачу, як люди тішаться й насолоджуються поїздкою на велосипеді. Дуже вдячний організаторам за таку ініціативу, – зазначив Олександр Дишливенко.

Бере участь у велопробігу активіст, співзасновник ініціативи «Доступно UA» Дмитро Щебетюк.

– Проект крутий. Спостерігав за ним кілька років. Потім Юля (Сачук. – прим.) запропонувала долучитися. Я люблю челенджі. І це для мене буде виклик, бо я ще ніколи не катався на велику. На інвалідному візку колеса кручу руками. А на відповідному триколісному велосипеді ще не їздив. Це дуже цікаво, – додав Дмитро Щебетюк.

Організатори велопробігу нагадали, як коректно говорити про інвалідність і людей з інвалідністю.

– У жодному разі не вживати «інвалід» чи «неповносправний», чи «людина з особливими потребами/обмеженими можливостями». Замість усіх цих варіацій є проста і коректна фраза – «людина з інвалідністю». Синоніми до неї шукати не потрібно, – наголосила Вікторія Лучка.

Сьогодні кожен охочий міг долучитися до велопрогулянки учасників IV Всеукраїнського велопробігу «Бачу! Можу! Допоможу!» у Полтаві, на Театральній площі, з 14.00 до 16.00, поспілкуватися з ними і спробувати себе в ролі пілота чи штурмана.

Координатором руху велопробігу Полтавщиною є Управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації.