Як забезпечити ефективний перехід до цифрового телевізійного мовлення на Полтавщині, обговорили на тематичній селекторній нараді

Як забезпечити ефективний перехід до цифрового телевізійного мовлення на Полтавщині, обговорили на тематичній селекторній нараді

В облдержадміністрації відбулася селекторна нарада з питань переходу ефірного телевізійного мовлення від аналогового до цифрового стандарту.

В ній взяли участь заступник голови облдержадміністрації Микола Білокінь, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Полтавській області Лілія Миронович, представники структурних підрозділів ОДА, місцевих телеканалів, провайдерів і торгових мереж, які здійснюють продаж ТВ-тюнерів. Нарада відбувалася за допомогою відеоконференцзв’язку. У студіях були присутні очільники райдержадміністрацій, міські голови, керівники сільських і селищних рад, об’єднаних територіальних громад і засобів масової інформації регіону.

– На виконання міжнародних зобов’язань в Україні триває процес переходу ефірного телевізійного мовлення від аналогового до цифрового стандарту. Цифрове мовлення сучасне і швидкісне, порівняно з аналоговим. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2018 року №815 «Про затвердження Плану використання радіочастотного ресурсу України», з 1 вересня поточного року в Полтавській області буде відключене аналогове телевізійне мовлення. Тому задля забезпечення конституційного права громадян на безперешкодне отримання інформації, потрібно зробити процес переходу на цифрове телебачення максимально доступним і безболісним для громадян Полтавщини. Наше спільне завдання – провести широку роз’яснювальну роботу, щоб попередити конфліктні ситуації.

– Мета сьогоднішньої наради – забезпечити ефективний перехід до цифрового телевізійного мовлення на Полтавщині й запобігти соціальним ризикам. Україні потрібно перейти на цифру. По-перше, це виконання міжнародних зобов’язань. По-друге, вичерпність державного частотного ресурсу, який не є безмежним. В аналоговому стандарті один канал транслює одну телепрограму, а серед переваг цифрового стандарту мовлення є можливість приймати на одному каналі до 16 телевізійних програм й отримувати додаткові сучасні сервіси та послуги. По-третє, цифра дасть глядачеві можливість безкоштовного перегляду 32 загальнонаціональних, регіональних і місцевих телепрограм із високою якістю зображення та звуку, – пояснила Лілія Миронович. – На кордоні з країною-агресором, яка поки що не вимикає аналогове мовлення, наші аналогові передавачі вимикатись не будуть. У частині Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Сумської, Чернігівської областей аналогове мовлення залишається, тобто не вимикається на територіях прикордонних та з особливим режимом мовлення. У зоні ООС вітчизняним мовникам видаються дозволи на тимчасове мовлення. Багато зроблено для розвитку українського телебачення і радіо в Криму. Питання протистояння ворожим інформаційним впливам є дуже важливим, стосується переважно прикордонних областей, до яких Полтавщина не належить.

Лілія Миронович поінформувала, що основний перелік українських каналів перейде в цифру, а також обласні філії НСТУ й місцеві канали, які мають відповідну ліцензію. Водночас на ефірну антену до 31 грудня 2018 року можна буде дивитись суспільного мовника – НСТУ. Це UA:Перший, UA:Культура, обласні філії НСТУ. Присутні будуть і деякі регіональні канали, окремі місцеві мовники.

– По Україні, за деякими оцінками, аналог дивиться 17-18 відсотків населення (тобто майже п’ята частина). За іншими даними – третина. Загалом по Україні по 30 відсотків – це аналог, супутник і кабель. Різниться ситуація в місті й селі. В останньому аналогове мовлення дивляться до 50 відсотків населення, 40 відсотків – супутник, 10 відсотків – кабель та Т2. У містах аналог дивляться 10-15 відсотків громадян, до 50 відсотків – кабельне мовлення й решта – супутник, – додала Лілія Миронович.

За її словами, з-поміж регіональних мовників ліцензії на цифру мають філія ПАТ «НСТУ» Полтавська регіональна дирекція «Лтава», ТОВ «Телерадіокомпанія «Інформаційно-рекламне телебачення – Полтава», ПП «Приватна телекомпанія «Візит» у Кременчуці й ТОВ «Студія «Місто». Щоправда, у «Студії «Місто» є відповідний дозвіл на мовлення по області, але не в Полтаві. Не перейшли на цифру ТОВ Телерадіооб’єднання «Контакт» (м. Карлівка), ТОВ «Міська телевізійна компанія «Лубни» (м. Лубни), ПП «Телерадіокомпанія «Пирятин» (м. Пирятин), районна телевізійна студія «Гребінка») (м. Гребінка). Низка телекомпаній, що мовлять у кабельних мережах, працюватимуть без змін.

– Нині на каналах мовлення йдуть достатньо змістовні та якісні ролики соціальної реклами стосовно переходу від аналогового до цифрового телебачення. Якщо до 1 вересня ви «ловили» аналоговий ефірний сигнал на кімнатну чи зовнішню антену, то для вас є такі варіанти: стати абонентом кабельного телебачення, де про прийом сигналу подбає оператор (це більше стосується мешканців міст), або користуватися супутниковою антеною (при цьому ви не побачите тих каналів, які не мають супутникової ліцензії), або дивитись інтернет-телебачення (IPTV), або перейти на прийом цифрового телебачення. Для цього потрібно придбати тюнер – приставку, який ще називається сет-топ-бокс, що підтримує стандарт DVB-T2, та відповідну антену – дециметрову чи широкосмугову метрового діапазону. До слова, в новітніх телевізорах такі тюнери вже вмонтовані, – розповіла Лілія Миронович. – У зв’язку з відключенням аналогового сигналу в Україні до органів влади надходить багато звернень. Найбільше населення цікавить, чи даватимуть тюнери безкоштовно. Люди пам’ятають, що раніше малозабезпечені громадяни отримували тюнери безкоштовно. Цю роботу проводили органи соціального захисту населення й Держкомтелерадіо, діяла урядова програма й виділялись кошти. Нині коштів поки що не передбачено, тож громадяни куплятимуть тюнери самостійно. Частина людей уже їх придбала і дивиться Т2. Національна рада звернулася до найбільших виробників обладнання для прийому цифрового сигналу з проханням збільшити обсяги телевізійних тюнерів у роздрібних мережах, аби забезпечити для населення їх необхідну кількість і ціновий діапазон.

Присутні на нараді представники провайдерів розповіли, що роз’яснювальна робота з населенням щодо переходу з аналогового на цифровий стандарт мовлення проводиться й проблемних ситуацій, пов’язаних із переходом, не виникає.