В обласному центрі відбувся круглий стіл із нагоди Дня Конституції України

В обласному центрі відбувся круглий стіл із нагоди Дня Конституції України

У Полтавському юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого організували круглий стіл із нагоди Дня Конституції України. Представники органів юстиції, громадськості, науковці вишу, держслужбовці обговорили сучасний конституційний процес у нашій державі, його перспективи і виклики.

– 28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Питання конституційного процесу на сучасному етапі розвитку держави актуальне, викликає чимало обговорень. Основного Закону потрібно дотримуватися. Це один із найважливіших обов’язків людини і громадянина, – зазначив заступник голови облдержадміністрації Микола Білокінь. – Результатом конституційного процесу в Україні має стати наближення до світових, передусім європейських, стандартів життя, поглиблення демократичних перетворень, формування інститутів розвинутого громадянського суспільства, створення умов для орієнтованої на національні інтереси консолідації українського суспільства, реалізація завдань інтеграції України в європейські структури, гарантування безпеки і захисту держави та громадян.

– Нині я заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації, хоча моя спеціалізація була конституційне, фінансове, адміністративне право. Дуже добре пам’ятаю лекції, які читали мені викладачі. І нині цікаво порівнювати, як відбувався конституційний процес тоді й зараз, як змінювалися думки моїх викладачів, – розповіла заступник Міністра юстиції України Ірина Садовська. – Нині ми живемо в час, коли все швидко змінюється. Держава народжується. Порівняно з великими історичними періодами Україна дуже молода. І для її стабілізації необхідні об’єктивні суспільні процеси.

Проректор із наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анатолій Гетьман назвав проведення круглого столу важливою й актуальною подією:

– Дискутуємо щодо питань, які гостро стають перед нашим суспільством, усіма державними інституціями, науковцями і практиками. На Основний Закон очікують серйозні зміни, запит на які вже тривалий час виношує українська громада. Масштаб конституційних проблем такий, що їх навряд чи вдасться вирішити косметичними змінами. Країна потребує нової Конституції. Зміни, які нині відбуваються в державі, це зміни на майбутнє. Впевнений, що необхідне суттєве оновлення не лише на папері, в законодавчих або інших нормативно-правових актах, а й у душі, серці, справах кожного з нас.

– За 23 роки до Конституції України шість разів вносилися зміни й доповнення, хоча в доктрині конституційного права вважається, що Основний Закон є стабільним, що зміни до нього є ускладненими. Жодного разу зміни не вносилися до Розділу ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Чи була зумовлена необхідність і доцільність внесення змін до Конституції? Чи виправдано ті зміни, чи виправдала Конституція сподівання, які на неї покладали? І зрештою чи винна вона в тому, що зараз іде мова про необхідність її зміни? Європейський суд із прав людини в одному зі своїх рішень стверджував, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод – це живий організм, який постійно самовдосконалюється, розвивається. Конституція України також розвивається. І важко сказати, які зміни будуть вносити наступними до неї. Із тим, що вони є необхідними, напевно, більшість погодиться, – зазначив доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри конституційного, адміністративного, екологічного та трудового права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Володимир Божко. – Конституція України має юридичне верховенство, але охороняти сама себе не може. Тому сподіваюся, що студенти, державні службовці, ми як науково-педагогічні працівники впливатимемо на правосвідомість і правову культуру осіб, які своєю повсякденною діяльністю покликані втілювати норми Основного Закону в суспільні відносини. Маємо своїм прикладом показувати, що потрібно більше зусиль, аби дотримуватись, аніж змінювати текст Конституції України.