Лілія Гриневич: «Нині готуємо реформу оплати праці педагогічних працівників»

Лілія Гриневич: «Нині готуємо реформу оплати праці педагогічних працівників»

На Полтавщині з робочим візитом перебуває Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Зокрема, вона побувала в обласному центрі, де зустрілася з освітянами й поспілкувалася з представниками регіональних ЗМІ. Вказані заходи відбулися в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка.

Зміни у сфері освіти Лілія Гриневич обговорила з регіональними тренерами Нової української школи, завідувачами районних відділів освіти, науково-методичних кабінетів, директорами опорних шкіл, вчителями перших класів пілотних шкіл, працівниками обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського, працівниками кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І.А. Зязюна ПНПУ імені В.Г. Короленка.

Лілія Гриневич поділилася результатами моніторингового дослідження математичної й читацької грамотності дітей, проведеного в початковій школі з учнями четвертих класів.

– Дослідження організували, щоб потім, через три роки, зробити аналогічне з нинішніми першокласниками, які навчаються за новим державним стандартом і порівняти результати. Це дослідження нам дало багато цінних і важливих висновків, які потрібно осмислювати, коли розробляємо перспективи освіти в Україні. Ми отримали дані про те, що учні, які навчаються в маленьких школах, де менше, ніж 16 дітей у класі, отримали значно гірші результати з математичної і читацької грамотності, ніж ті, які навчаються в класах, де є 16 і більше дітей. Це начебто парадоксальний результат, бо здавалося б, у маленькому класі є більше можливостей працювати з кожним, кожному приділити увагу, але дослідження показало, що маленька школа не завжди може створити відповідне навчальне середовище й дати такий рівень кваліфікації вчителів, щоб одержати потрібний навчальний результат, – зазначила Лілія Гриневич.

Розповіла про ще один парадоксальний висновок: кращі результати з тесту з читання отримали діти, яким менше задавали читати, які читали до 30 хвилин. Ті, яким задавали читати більші обсяги, показали гірші результати.

– Це приводить до висновку, що потрібно мотивувати дітей до навчання, давати їм адекватне їхньому віку навчальне навантаження. Якщо діти отримують завдання, зокрема для домашнього виконання, які забирають дуже багато часу або заскладні за змістом для них, то вони знеохочуються до освіти й мають ще гірші навчальні результати, – пояснила міністр. – Також ми побачили вплив участі позашкільної освіти на результати дітей. Зокрема діти, які брали участь у гуртках, секціях, займалися поза школою, мали значно кращі результати з читацької компетенції, ніж інші чотирикласними. Особливо активно на читацьку компетентність впливають заняття з театрального мистецтва.

Лілія Гриневич порушила й питання реформування професійно-технічної освіти. Додала, що це одне з пріоритетних завдань.

– Ми розпочали реформування професійно-технічної освіти. Оновлюємо стандарти разом із роботодавцями, виходячи на такі результати навчання, які можна відразу застосовувати на сучасному ринку праці. Є одна дуже серйозна перешкода – це зношеність обладнання. Цей показник по профтехосвіті сягає 60 відсотків. Тому ми розпочали впродовж останніх трьох років розбудову мережі навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням. Обираємо професійно-технічні заклади з найкращим викладацьким потенціалом і ті, де багато учнів. Там ставимо за гостро дефіцитними професіями нове сучасне обладнання. Нині вклали в це 250 мільйонів гривень. До кінця року в Україні буде 150 таких навчально-практичних центрів. На Полтавщині таких із державного бюджету – 5. Крім того, є ще три, зроблені роботодавцями, – розповіла Лілія Гриневич.

Пояснила, що вкладених коштів недостатньо.

– Обладнання – це велика інвестиція в профтехосвіту. Зрозуміло, що цього мало для такої великої країни. Тому ми розпочали новий проект із Європейський Союзом. Він має назву EU for skills. Передбачає інвестицію в українську профтехосвіту в розмірі 58 мільйонів євро. Ці гроші спрямовуватимуть на оновлення стандартів всіх професій, підвищення кваліфікації працівників профетехучлищ. 38 мільйонів із зазначеної суми йде на сучасне обладнання. Сподіваємося, що впродовж трьох наступних років відбуватимуться перетворення професійно-технічної освіти. Це дуже потрібно нашій країні. Нині лише 20 відсотків випускників ідуть в професійно-технічну освіту, але на ринку праці більшість вакансій саме з профтехосвіти. Нам потрібно професійно-технічну освіту розвивати, осучаснити. І це позначиться на долях людей, бо вони зможуть заробляти професією. Крім того, потрібно передбачити для них можливість, якщо вони хочуть, здобувати вищу освіту, – додала Лілія Гриневич.

Вона розповіла й про можливі новації в оплаті праці освітян.

– Нині готуємо реформу оплати праці педагогічних працівників. Мова йде не тільки про вчителів, а й про вихователів дошкільних закладів, про майстрів виробничого навчання. Нині у нас великі дисбаланси в оплаті праці. Наприклад, молодий педагог заробляє вдвічі менше за ту ж саму роботу, ніж досвідчений. Вихователь дошкільного закладу одержує зарплату трішки більшу за мінімальну. Таким чином ми скоро не матимемо кадрів у дошкільній освіті. Наша реформа, яку ми запланували, має вирішити ці дисбаланси. У тих, хто має високу зарплату, остання зросте орієнтовно на 10 відсотків. У низькооплачуваних категорій – на 60 відсотків. Таким чином зможемо втримати молодого вчителя у школі, – пояснила Лілія Гриневич. – Ця реформа складна, бо вона потребує інвестицій і може коштувати до 20 мільярдів гривень. Нам політично потрібно визначитися. Основне – знайти гроші на цю реформу. Й вона може бути внесена разом із бюджетним законодавством. Нині ми проектуємо реформу й визначаємо послідовність щорічного зростання зарплати, щоб ми могли виконати положення закону «Про освіту» щодо оплати праці педагогічних працівників.