Легалізація зайнятості: наслідки та відповідальність

Легалізація зайнятості: наслідки та відповідальність

Легалізація трудових відносин поєднує в собі два аспекти – легалізацію зайнятості та легалізацію заробітної плати.

Варто нагадати, що нелегальна зайнятість – це насамперед використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення трудових відносин. При цьому, крім відкритого нехтування вимогами законодавства, використовуються й інші способи, зокрема так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого дня. Зазвичай роботодавці трактують ці поняття на свій розсуд, переконуючи себе та інших, що на такі періоди можна працівників офіційно не оформляти.

У межах нелегальної зайнятості слід також розглядати працевлаштування найманих працівників під виглядом укладання з ними цивільно-правових угод. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством, і працівник не має права на відпустки та оплату лікарняних. Укладаючи цивільно-правову угоду, робітник повинен знати, що застосовується така форма взаємодії, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці (при цьому складається акт виконаних робіт), і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється.

Щодо «тіньової» заробітної плати або так званої заробітної плати «в конвертах», то найчастіше це стосується підприємств, які належать до малого бізнесу. Працівникам виплачують дві заробітні плати – офіційну й неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник ніби не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Однак ані керівники підприємств, ані їх працівники найчастіше не замислюються щодо наслідків, які при цьому виникають. Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не лише в тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а й у тому – і це, мабуть, найважливіше, – що люди в майбутньому не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.

Протягом півріччя 2019 року органи Пенсійного фонду області передали матеріали про виявлені порушення більше ніж по двох тисячах страхувальників Управлінню Держпраці у Полтавській області для проведення перевірки. У результаті виявлено порушення по 227 роботодавцях. Позитивним здобутком стало зменшення в регіоні за кілька місяців на 3 тис. працівників, яким нарахована заробітна плата менша від мінімального розміру, й майже на 2 тисячі осіб, які працювали неповний робочий час.

Головне управління Пенсійного фонду

України в Полтавській області