Майбутній Полтавський об’єднаний район. Четверта робоча нарада по адмінтерустрою

Майбутній Полтавський об’єднаний район. Четверта робоча нарада по адмінтерустрою

Протягом останніх двох тижнів за ініціативи директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Інни Іщенко було проведено робочі зустрічі з представниками районів.

Питання порядку денного єдине: обговорити запропонований Мінрегіон України концептуальний проект адміністративно-територіального устрою на рівні субрегіону. Тобто оптимізація та укрупнення районів, що будуть взяті за основу для внесення змін до Конституції України в частині адмінтерустрою.

Сьогодні відбулась заключна нарада, яку Інна Сергіївна традиційно розпочала з нормативної та методичної частини (вимоги до новоутворенх районів, наявність адмінустанов тощо), а також підбила попередні підсумки проведених нарад в Миргороді, Лубнах та Кременчуці, які разом з Полтавою, за баченням Міністерства, мають бути новими центрами соцекономрозвитку області.

Відповідно до проєкту устрою, майбутній Полтавський об’єднаний район має охопити: Полтавський, Диканський, Зінківський, Машівський, Карлівський, Котелевський, Решетилівський, Новосанжарський та Чутівський райони. Представники їхніх райрад, РДА та ОТГ взяли участь у нараді.

Додатково запросили представників Кобеляцького району, які провівши обговорення з мешканцями, змінили свою позицію: нині вони більш схильні до приєднання до Полтавського ОР, ніж до Кременчуцького.

Після аналізу розміщення територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади (окружних судів, прокуратури, податкової, держгеокадастру, тощо) Мінрегіон запропонував затвердити 4 майбутні центри на рівні міст обласного значення: Полтава, Кременчук, Миргород, Лубни.

Методичні критерії та рекомендації ви знайдете на тематичній сторінці сайту ОДА https://bit.ly/2SWA4GJ.

Серед головного це:

• наявність 150 тисяч мешканців;
• центр району – місто з чисельністю постійного населення не менше 50 тисяч осіб.
• доступність (зона доступності до центрів нових районів – не більше 60 кілометрів по автомобільних дорогах);
•  нерозривність, географічна цілісність і компактність районів;
• створення комфортних умов, які будуть забезпечувати розвиток на території приєднаних районів;

Окремі висновки, які звучали на нараді такі:

Щодо Диканського району: враховуючи транспортне сполучення, географічну близькість та відношення до адмінустанов, окрім приєднання до Полтавського району, іншого «шляху» немає. До того ж, це усуне недоліки по підпорядкуванню окремих адмінустанов (одні з них відносяться до Гадяцького району, а інші, як наприклад, прокуратура - до Миргородського району).

Чутівський район безумовно бачить себе в складі Полтавського району, як сусіднього, близького по транспортному сполученню та соціальному обслуговуванню.

Котелевщина також підтвердила бажання бути в складі Полтавського округу, так як найвіддаленіша точка знаходиться на відстані всього 64 км, кожні 45 хвилин курсує автобус з Котельви до Полтави. Знову ж таки, така адміністративна приналежність устаткує колізії щодо прилеглості до адмінустанов, адже станом на сьогодні ситуація для жителів вкрай незручна.

Представник Котелевської РДА запитав – якщо майже всі люди їздять на роботу до Полтави, чому вони мають обслуговуватись у податковій Гадяча, прокуратурі Миргорода та вирішувати питання газопостачання в Чутовому?

У Зінківському районі було двояке та невизначене бачення щодо прилеглості до Миргородського чи Полтавського районів. Завдяки активній позицій місцевих посадовців та голови Опішнянської громади Миколи Різника з мешканцями району проведено інформаційні консультації.  Сьогодні ми отримали чітку позицію щодо бачення Зінківщини в складі Полтавського об'єднаного району.

Представники Машівського району також згодні щодо такої конфігурації, адже найбільш оптимально географічно та ментально вони відносяться до Полтави, тому таке об'єднання є логічним.

– Якщо ми це зробимо швидко - то все у нас вийде добре та ефективно. Цьому підтвердження є наші перші утворені громади, які не побоялись, наважились і зараз мають ті можливості, про які іншим і не снилось, і залишили інших далеко позаду. Якщо ж ми будемо відсторонюватись від реформ, спостерігати за змінами осторонь - то отримаємо лише перекоси. Якщо вчасно "ухопитись" за можливість - то все вийде, а якщо тільки жалітися, що все погано, те не так, там не зроблено - то від цього воно не запрацює" - зазначив депутат обласної ради Володимир Бобиль.

Сусідня до Полтавського району Новосанжарщина, якщо опустити технічні моменти щодо неточностей з майбутніми представницькими функціями, не переданими повноваженнями з району на громаду та питаннями щодо фінансування медичних установ, також підтвердила свою позицію щодо приєднання до Полтавського району.

Інша сусідка – Решетилівщина, враховуючи темпи розвитку своєї громади, безумно бачила себе окремим районом, але враховуючи ряд об'єктивних факторів (площа, населення тощо) та неминучість впровадження реформ, також згодна на об'єднання в рамках Полтавського ОР.

На попередньому засіданні в Кременчуці представники Кобеляцького району висловили думку щодо приєднання в межах Кременчуцького ОР. Сьогодні ж, уповноважені представники району сформували обґрунтовану пропозицію щодо їхнього територіального включення до Полтавського району.

- Ми провели координаційну раду та обговорили ці перспективи. Чотири із 5 громад висловили свою позицію щодо приєднання до Полтавського ОР, і лише одна - бачить себе в Кременчуці. Але я хочу відмітити, що вперше за весь час було озвучено розуміння, що якщо ми не можемо зберегти Кобеляцький район, то треба втілити бачення один район одна громада, тобто сформувати єдину спроможну Кобеляцьку ОТГ. Тобто досить скоро Департамент отримає від нас пакет документів щодо утворення такої громади - сказав представник Кобеляцької РДА.

Щодо Карлівщини, то тут більш радикальне бачення. Незважаючи на віддаленість всього в 60 км та розуміння, що як самостійний район в них недостатня кількість населення, представники району наголошують на своєму баченні Карлівщини як самостійного району та не підтримують такого формату субрегіонального рівня.

Зустріч завершили виступом представників Полтави та Полтавського району. 

Зокрема, секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота сказав наступне:
- Ми розуміємо, що обласний центр має бути центром району і це логічно, бо тут зосереджена вся соціально-економічна інфраструктура. Я також підтримую думку колег, що питання доріг і їх жахливий стан - це першочергове завдання для вирішення, так як і питання якості та наближеності медичного обслуговування, соціальних та освітніх послуг. І, на жаль, не завжди обсяг делегованих повноважень співпадає з обсягом виділених фінансових ресурсів. Тому будемо співпрацювати та сподіватись на наших новообраних депутатів від Полтави, які мають відстоювати позиції області при формування держбюджету на 2020 рік.

На завершення Інна Сергіївна подякувала присутнім за виконану роботу на місцях, за активність і проявлену відповідальність до цього важливого доручення.

Вона пообіцяла, що озвучені зауваження будуть врахованні Департаментом при формуванні субрегіонального рівня Полтавської області в контексті децентралізації.

Департамент економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій облдержадміністрації