Ірина Особік: «Стратегічна екологічна оцінка – це база для містобудівної документації»

Ірина Особік: «Стратегічна екологічна оцінка – це база для містобудівної документації»

Питання проходження стратегічної екологічної оцінки в межах містобудівної документації обговорили на апаратній нараді в облдержадміністрації.

Із 12 жовтня 2018 року в Україні діє закон «Про стратегічну екологічну оцінку» (СЕО). Вказаний закон – це частина дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він поширюється на всі сфери економіки, зокрема на глобальні багаторічні стратегії розвитку України, довгострокові програми економічного й соціального розвитку, на майбутні державні й місцеві галузеві програми, зокрема й на генплани міст і містобудівну документацію.

«На цей крок очікувала не лише екологічна громадськість, а й наші міжнародні партнери. Здійснення стратегічної екологічної оцінки дозволяє визначити наслідки від реалізації того чи іншого документа ще на стадії його планування, врахувати ймовірні негативні наслідки для довкілля й здоров’я населення у результаті впровадження планів. Зокрема це стосується й містобудівної документації. У процедурі СЕО закріплені європейські практики проведення громадських обговорень та консультацій, що дозволяють громадськості долучитися до процесу планування як на національному, так і на регіональному та місцевому рівнях. Замовником стратегічної екологічної оцінки є державний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування. Підрозділи з питань охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров’я обласних державних адміністрацій у межах своєї компетенції проводять консультації щодо документа державного планування та звіту СЕО», – пояснив директор Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Максим Брикульський.

Він розповів про етапи проведення стратегічної екологічної оцінки.

«Із 12 жовтня 2018-го по 1 вересня 2019-го до нашого Департаменту для отримання зауважень і пропозицій до заяви про визначення обсягу СЕО надійшли матеріали щодо 106 проектів містобудівної документації (схем планування територій районів, генеральних планів, детальних планів територій). Також 59 звітів про СЕО Департамент розглянув і надав свої зауваження та пропозиції в межах процедури СЕО. Опрацьовано й 40 попередніх оцінок щодо документів державного планування», – поінформував Максим Брикульський.

«Стратегічна екологічна оцінка – це база для містобудівної документації. Перш ніж розробляти таку документацію будь-якого рівня на будь-яку територію, має проводитися стратегічна екологічна оцінка території. Відповідно до неї, до того, як вона буде розрахована, проектується й розвиток міст, населених пунктів, розміщуються відповідно до детальних планів територій якісь об’єкти, – розповіла заступник директора Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства ОДА Ірина Особік. – Нині проблема полягає в тому, що стратегічну екологічну оцінку мають проводити спеціалісти, які мають два фахи – архітектор-містобудівельник і еколог. Таких високоякісних спеціалістів наразі бракує. Тому з моменту введення в дію відповідного закону дещо призупинилась і розробка СЕО, і містобудівної документації, бо без стратегічної екологічної оцінки не затверджуються генеральні плани, детальні плани територій і схеми районів. Пройшовши певну підготовку на базі київських інститутів й університетів, наші проектанти вже почали досить активно працювати в цьому напрямку. З 2019 року на розгляд містобудівної ради подано 94 генеральні плани на 114 населених пунктів. Деякі генплани є комплексними – на кілька населених пунктів. Подано й 64 детальних плани територій. 75 відсотків цієї документації за попередньою оцінкою потребують СЕО. Із цих 75 відсотків у близько 65 відсотків генпланів вже затверджені стратегічні екологічні оцінки. Частина незатверджених – на розгляді або на доопрацюванні.

Ірина Особік додала, що нині важливим питанням є затвердження Кабінетом Міністрів України порядку проведення моніторингу здійснення стратегічної екологічної оцінки.

«Розвитку, починаючи від селищної ради й закінчуючи містом, не може бути без детального, генерального планів, відповідного оформлення документів. Звертаюся до всіх осіб, які причетні до цієї роботи, ставитися до зазначеної процедури дуже відповідально. Прошу всіх голів ОТГ, в кого ще немає генерального плану, закласти кошти в бюджет на наступний рік на їх розробку. 15 відсотків територій Полтавщини охоплені генеральними планами – це дуже мало. Без стратегічного бачення немає розвитку», – наголосив т.в.о. голови облдержадміністрації Олег Пругло.