11 січня – Всесвітній день заповідників і національних парків

11 січня – Всесвітній день заповідників і національних парків

Природно-заповідний фонд Полтавщини налічує 391 територію та об’єкт загальною площею 142550,1915 га, з яких 30 об’єктів є об’єктами загальнодержавного значення. Окрасою нашого краю стали національні природні парки «Пирятинський», «Нижньосульський» та ботанічний сад загальнодержавного значення «Хорольський».

Національний природний парк «Пирятинський» створено наприкінці 2009 року. Він репрезентує природно-територіальний комплекс північної частини Лівобережного Лісостепу. Особливою цінністю парку є багата видами раритетна компонента флористичного комплексу. Число видів наземних хребетних тварин оцінюється в 250. Число видів комах – 6-7 тисяч. На території парку створено туристичну інфраструктуру, розвивається сільський зелений туризм, розроблено туристичний маршрут «До Пирятинських джерел».

Ще один національний природний парк на території області НПП «Нижньосульський» створено на початку 2010 року з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів Середнього Придніпров’я на базі трьох природно-заповідних територій загальнодержавного значення – ландшафтного заказника «Сулинський», орнітологічного заказника «Святилівський» та парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Велико-Бурімський». В парку представлені лучні, водні, галофітні та синантропні види, значними є групи лісових, псамофітних та степових видів флористичного комплексу. Сульська затока Кременчуцького водосховища у фауністичному відношенні є однією з найбільш цінних та багатих ділянок Придніпров’я. Дуже важливе значення вона має для водних тварин і тих, що мешкають поблизу води або в певні періоди річного циклу пов’язані з нею. Особливу роль Сульська затока відіграє для риб і водно-болотних птахів (для останніх вона є дуже важливим місцем розмноження та зупинки під час сезонних міграцій). Рекреаційні ресурси парку придатні для багатьох видів рекреаційної діяльності, пов’язаних з акваторією затоки і річкою – пляжно-купального відпочинку, катання на вітрильних та гребних човнах, а лісові масиви по схилах створюють сприятливі умови для подорожей, екскурсій і збирання грибів, ягід, лікарської сировини та дикорослих квітів.

Ботанічний сад загальнодержавного значення «Хорольський» створено наприкінці 2009 року з метою озеленення, покращення екологічного стану міста Хорол. Місцевість, на якій створено ботанічний сад, погорбована, являє собою глибокий яр, по днищу якого йде водоток водозбору р. Хорол. Нині тут побудований каскад чотирьох ставків, до яких прилягають стрімкі заліснені схили, а також прилеглі невеликі плакорні ділянки з лісовою та частково лучною і лучно-степовою рослинністю. У Хорольському ботанічному саду проводять наукові дослідження у напрямку інтродукції нових південних, в тому числі субтропічних плодових культур відкритого ґрунту з корисними властивостями. Найбільш цінними об’єктами дослідження стали такі культури, як актинідія китайська, інжир, азиміна трилопатева, хурма віргінська, унабі. Науковці ботанічного саду впроваджують високотехнологічне адаптивне садівництво нових видів культур, що потребують мінімуму агротехнічних витрат на культивування завдяки природній стійкості до біотичних та абіотичних факторів середовища.

Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації