Захворюваність в області на туберкульоз зменшилася на 12 відсотків

Захворюваність в області на туберкульоз зменшилася на 12 відсотків

«Настав час!» – це гасло стало темою круглого столу, що відбувся у конференц-залі КП «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер».

Визначене ВООЗ гасло Всесвітнього дня та місячника боротьби із захворюванням на туберкульоз спонукає до мобілізації на всіх рівнях: настав час виявляти й лікувати приховану інфекцію, посилювати освіту та обізнаність медичних працівників і громадян.

Про стан захворюваності на туберкульоз в області, плани щодо проведення Всесвітнього дня та місячника боротьби проти цієї недуги розповів директор обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру Володимир Печериця. Захворюваність в області за 2019 рік становить 52,1 випадків на 100 тисяч населення, що менше проти попереднього року на 12 відсотків. Із 726 осіб, що захворіли торік, виявлено 85 випадків поєднаної патології туберкульозу та ВІЛ-інфекції. ВІЛ і туберкульоз називають епідеміями-двійниками, що стимулюють і посилюють один одного. ВІЛ активізує латентний туберкульоз в організмі людини.

В області захворіло також 12 дітей віком до 17 років. Смертність від туберкульозу протягом минулого року скоротилася на 7 відсотків і становить 8 випадків на 100 тисяч населення (в попередньому році – 8,6).

Основними завданнями в процесі реформування фтизіатричної галузі Володимир Печериця назвав «необхідність зберегти фахівців, продовжити навчання з виявлення туберкульозу у загально-лікувальній мережі, покращувати діагностику, залучати неурядові організації до медичного супроводу хворих, надати можливість пацієнтам разом із лікарем обирати місце лікування».

Заступник директора обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру Наталія Шабаліна пояснила учасникам круглого столу, як відбувається оптимізація фтизіатричної служби. Щоб укласти контракт із Національною службою здоров’я України за шістьма пакетами медичних послуг і перейти на інші види фінансування, потрібно відповідати всім вимогам НСЗУ. Тому фтизіатричні заклади у Кременчуці, Лубнах, Опішні, Веприку обласна рада вирішила приєднати до Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру. В цих закладах триває оптимізація штату. За словами Наталії Шабаліної, «можливостей для стаціонарної та амбулаторної допомоги достатньо, тож пацієнти не постраждають».

Про зміни в підходах до лікування туберкульозу розповів заступник директора обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру Михайло Ільченко. Він відмітив, що «сьогодні 49 відсотків першовиявлених випадків туберкульозу не лікуються в стаціонарі, ліки передаються в амбулаторії сімейним лікарям. Впроваджується пацієнт-орієнтована модель лікування для пацієнтів, які не є бактеріовиділювачами – відеоДОТ. Пацієнт приймає ліки, перебуваючи на онлайн-зв’язку з куратором. Лише у Полтаві так лікуються 18 пацієнтів. Для цього для ЦПМСД придбано 3 ноутбуки. Та далеко не всі пацієнти мають доступ до інтернету».

Голова Полтавської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Ірина Плюсніна зазначила, що «контрольоване лікування «списувати» також не можна, адже хворі на туберкульоз подекуди не мають не тільки виходу в інтернет, а й звичайного телефону. Більшість пацієнтів потребують соціально-психологічного супроводу, гуманітарних продуктових та гігієнічних наборів, щоб сформувати їхню прихильність до лікування».

На думку заступника виконавчого директора БО «Світло надії» Надії Тимошенко, «органи місцевого самоврядування мають передбачати у своїх бюджетах кошти на соціальний супровід хворих на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, наркозалежність, адже це – безпека громад. Прикладом є Кременчуцька міська рада, яка передбачила на це 600 тисяч гривень».

Начальник філії ДУ «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» Михайло Шондолі звернув увагу на те, що «в процесі трансформації медичної галузі поза увагою лишився контингент засуджених та ув’язнених. До вирішення питання на національному рівні лишається сподіватися тільки на розуміння та співпрацю закладів на місцях. Адже такі пацієнти з туберкульозом та поєднаними інфекціями теж потребують і діагностики, і лабораторних досліджень, і лікування».

Лікар-методист КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» Володимир Голубєв повідомив учасникам круглого столу про підготовку обласного Плану заходів на 2020-2022 роки з реалізації Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції, СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року.

Учасники «круглого столу» обговорили низку актуальних питань й акцентували увагу на необхідності спільних дій як державних, так і неурядових організацій щодо протидії туберкульозу на Полтавщині.

Пресцентр Департаменту охорони здоров’я ОДА