В області створять оперативний штаб для вирішення проблемних питань щодо використання меліоративних систем

В області створять оперативний штаб для вирішення проблемних питань щодо використання меліоративних систем

Стан функціонування на Полтавщині зрошувальних систем обговорили на засіданні постійно діючої комісії обласної державної адміністрації з питань охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів. Провів засідання заступник голови облдержадміністрації Євген Греков. 

Начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Олександр Тарахкало поінформував, що нині в регіоні обліковано 64 стаціонарні поливні системи площею 50,8 тисячі гектара. Зазначив, що зрошувальні системи в 2007-2013 роках не працювали. Із 2013-го почалося відновлення роботи Градизької зрошувальної системи Глобинського району, загальна потужність якої – 8,2 гектара поливу. 

«У 2017 році включилася в роботу Карпівська зрошувальна система Кременчуцького району. Її потужність – 4,7 тисячі гектара. Нині за її допомогою поливається близько 200 гектарів, – повідомив Олександр Тарахкало. – Торік на площі 1,1 гектара в області здійснювався крапельний полив. У поточному році за попередніми даними зрошувалося 6,2 тисячі гектарів. Нині відновлено полив на 8 % від площі зрошувальних систем області». 

Олександр Тарахкало розповів, що системи зношені, їхній технічний стан – незадовільний. Поінформував, що вартість ремонтних і пусконалагоджувальних робіт із відновлення Градизької та Карпівської міжгосподарських систем – 5,1 мільйона гривень. Із них кошти водокористувачів – 3,9 мільйона гривень, 891,3 тисячі гривень – Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства, 295,6 тисячі гривень – обласного фонду охорони навколишнього середовища. 

Директор Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Сергій Фролов зазначив, що є проблема загибелі культур у зв’язку зі спекою та посухою, зокрема кукурудзи. Додав, що близько 3 тисяч гектарів буде передисковано. Частина господарств, які займаються і рослинництвом, і тваринництвом, заклали кукурудзу на силос. По частині площ прогнозують, що урожайність навряд чи перевищить 30 ц/га. 

«Питання безперебійної, якісної роботи зрошувальних систем дуже важливе. Враховуючи нинішні погодні кліматичні умови, які не один рік повторюються, однозначно, потрібно розширювати площі меліорації, – зазначив Сергій Фролов. – Внутрішньогосподарські системи рекомендовано передати на баланс місцевих рад. Третина передані. По інших не зрозуміло, хто за них відповідає. Є системи, які необхідно списувати, а є такі, що можна відновити. Потрібно комунікувати з підприємствами, які в майбутньому планують розвивати систему зрошування».

Представники агропідприємств, які використовують меліоративні системи, взяли участь у засіданні комісії. Наголосили на потребі налагодження співпраці, діалогу між водокористувачами й територіальними підрозділами Держводагентства в регіоні. Зазначали, що меліоративні системи потребують ремонту. Почасти трапляються поломки й через те, що їх не можуть оперативно ліквідувати, це позначається на плановій урожайності культур.

Євген Греков зазначив, що питання належного й ефективного функціонування меліоративних систем важливе. В цьому напрямку проводиться системна робота, зокрема й відповідно до регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року.

«Всі кроки з відновлення й удосконалення меліоративних систем не можуть іти хаотично, а мають відбуватися за тематичною програмою. Низка доручень дані структурним підрозділам облдержадміністрації, офісу водних ресурсів стосовно розробки змін до цієї програми, щоб меліоративні системи привести у той стан, що дозволить використовувати їх на сто відсотків ефективно. Пропозиції опрацюють і потім їх винесуть на розгляд депутатського корпусу», – сказав Євген Греков.

Він зазначив, що потрібно зробити зріз нинішнього технічного стану зрошувальних систем.

«Ті, які не відповідають вимогам, не можна відновити технічно або це недоцільно, мають бути списані. Інші потрібно відновлювати й будувати нові. За результатами засідання комісії створимо робочу групу, що займеться аналізом технічного стану меліоративних систем і визначенням показників їх використання. По кожній із них матимемо висновок комісії. До її роботи залучимо представників ДАБІ, Держенергонагляду, які нададуть свою фахову оцінку об’єктам, – додав Євген Греков. – Крім того, створимо оперативний штаб для вирішення проблемних питань, які виникають щодо використання цих систем, співпраці водокористувачів із підрозділами Держводагентства. Облдержадміністрація долучатиметься до роботи штабу, контролюватиме, на якому етапі врегулювання питань. Якщо виникатимуть поточні проблеми, до вирішення яких маємо долучитися, обов’язково це робитимемо».