«Гінцівська стоянка – пам’ятка, яку потрібно продовжити виводити на новий рівень міжнародної наукової та туристичної промоції», – Катерина Рижеченко

Заступник голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко з робочою поїздкою відвідала Лубенський район.  Провела нараду з питань визначення перспектив розвитку Гінцівської стоянки як об’єкта культурної спадщини.

Розташована пам’ятка між селами Духове і Гінці Лубенського району, на правому березі річки Удай. Виявили її у 1871 році. Розкопки почали вести у 1873 році на чолі з лубенським археологом Камінським. Нині вона є однією з найдавніших пам’яток доби палеоліту в Східній Європі. Тільки тут можна побачити відтворений вигляд найдавнішого на Полтавщині житла мисливців на мамонтів, зроблених із археологічних знахідок – кісток мамонтів.

«Цю пам’ятку археології необхідно продовжити виводити на новий рівень міжнародної наукової та туристичної промоції. Хочеться привернути увагу туристів, щоб більше людей дізналися про це місце. Це унікальна знахідка. Такого в Україні немає. Але першочергове наше завдання – зберегти її в такому стані, в якому вона нині», – сказала Катерина Рижеченко.

Нині КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» виготовляє облікову документацію. Коли вона буде готова, Департамент культури і туризму ОДА зможе замовити виготовлення науково-проєктної документації, проведення ремонтно-реставраційних робіт та робіт із збереження (консервація, реставрація, протиаварійні роботи).

Досліджена площа пам’ятки становить більше 4000 квадратних метрів.

Як розповіла керівник Гінцівської міжнародної палеолітичної експедиції Інституту археології НАН України у Гінцях із 1993 року Людмила Яковлєва, тут знайдено рештки 4 жител. 

«Нині за сучасними реконструкціями можна відновити ці будинки в 3D форматі. Віртуально їх підняти й таким способом відтворити. Екскурсії на території розкопок проводимо рідко, адже розкоп потребує відповідних умов утримання. Організовуємо їх на День археолога – 15 серпня. Людей збирається багато. Цього року попри карантин також було чимало охочих. Але щоб робити повноцінні екскурсії, потрібно встановити спеціальну огорожу. Також для збереження знахідок потрібно в ангарі, де ведуться роботи, забезпечити певний температурний режим та вентиляцію», – розповіла Людмила Яковлєва.

Катерина Рижеченко вислухала думки дослідників, їхні зауваження та пропозиції щодо подальшого розвитку локації.

Зокрема, дійшли згоди, що насамперед потрібно забезпечити належну охорону об’єкта та належне збереження археологічних експонатів. 

Довідково. Більше 25 років поспіль ідуть дослідження стоянки українсько-французькою експедицією. Сучасні розкопки проводяться під дахом великого металевого ангару, збудованого благодійним фондом «Археологія Євразії» за підтримки благодійного громадського товариства «Гінцівська спадщина». Площа ангару – 25 х 40 м – перекриває центральну частину поселення з чотирма великими спорудами із кісток мамонта.