Право на медичну таємницю осіб із ВІЛ статусом

Право на медичну таємницю осіб із ВІЛ-статусом

Всесвітній день боротьби пpоти СНІДу вперше відзначили 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом – звернути увагу суспільства на цю проблему. 

Права людини та ВІЛ нерозривно пов’язані між собою. Відсутність поваги до прав людини сприяє поширенню і посилює наслідки від цієї хвороби. Права людини мають безпосереднє відношення до боротьби з ВІЛ у трьох ключових напрямах. По-перше, відсутність захисту прав людини створює вразливість до ВІЛ, особливо серед уразливих верств населення, таких як жінки, діти і молодь; працівники секс-бізнесу; люди, що вживають наркотики; мігранти; чоловіки, що мають секс із чоловіками); трансгендерні особи, а також ув’язнені. По-друге, відсутність захисту прав людини розпалює стигму, дискримінацію та насильство щодо людей, які живуть із ВІЛ. По-третє, відсутність захисту прав людини перешкоджає реалізації ефективних національних заходів у боротьбі з ВІЛ. Дискримінаційні, примусові та каральні підходи збільшують уразливість до ВІЛ-інфекції і посилюють вплив епідемії на окремих осіб, сім’ї, громади і країни.

Право на медичну таємницю є одним із найпростіших і найочевидніших прав. Водночас це те право, різні аспекти якого порушуються чи не найчастіше. Що означає право на медичну таємницю, зокрема осіб з ВІЛ-статусом, і що робити, якщо його порушили, консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Право на нерозголошення конфіденційної інформації про людину гарантується Конституцією України. Право на медичну таємницю закріплене в основах законодавства України про охорону здоров’я, окремі аспекти визначені у Сімейному, Цивільному та Кримінальному кодексах України, Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть із ВІЛ: Закон України».

Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачено, що медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Медичною таємницею є:

•        факт звернення людини до лікувального закладу за медичною допомогою;

•        стан здоров'я людини;

•        діагноз;

•        обставини, що передували захворюванню або спровокували його;

•        функціональні особливості організму;

•        шкідливі звички,

•        особливості психіки,

•        майновий стан,

•        інші відомості, отримані при медичному обстеженні, зокрема інформація про сімейне, інтимне життя людини, а також про стан здоров'я родичів, близьких пацієнта.

Відповідно до Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»  усі люди, які живуть із ВІЛ, мають право на безперешкодне ознайомлення з інформацією про стан свого здоров'я, що зберігається в закладах охорони здоров'я. Також такі особи мають право бути поінформованими про послуги із забезпечення необхідної їм психологічної, соціальної та правової підтримки і за бажанням одержати таку підтримку у спосіб, що не зумовить розкриття їх ВІЛ-статусу.

УВАГА! Відомості про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції є конфіденційними та становлять лікарську таємницю. Медичні працівники зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення належного зберігання конфіденційної інформації про людей, які живуть із ВІЛ, та захисту такої інформації від розголошення та розкриття третім особам.

Облік, реєстрація ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД громадян та медичний нагляд за ними повинні здійснюватися з дотриманням принципів конфіденційності та поваги до особистих прав і свобод людини.

Передача медичним працівником відомостей про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції дозволяється  у наступних випадках:

• особі, стосовно якої було проведено тестування,  батькам чи іншим законним представникам такої особи;
• іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров'я - винятково у зв'язку з лікуванням цієї особи;
• іншим третім особам - лише за рішенням суду в установлених законом випадках.

Передача відомостей про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров'я допускається виключно у наступних випадках:

• за наявності усвідомленої інформованої згоди людини, яка живе з ВІЛ, на передачу таких відомостей, наданої в письмовому вигляді, і лише для цілей, пов'язаних з лікуванням хвороб, зумовлених ВІЛ, та у разі, якщо поінформованість лікаря щодо ВІЛ-статусу пацієнта має істотне значення для його лікування.

 Розкриття медичним працівником відомостей про позитивний ВІЛ-статус особи партнеру (партнерам) дозволяється, якщо:

• людина, яка живе з ВІЛ, звернеться до медичного працівника з відповідним письмово підтвердженим проханням;
• людина, яка живе з ВІЛ, померла, втратила свідомість або існує ймовірність того, що вона не опритомніє та не відновить свою здатність надавати усвідомлену інформовану згоду.

Звертаємо увагу, що розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, тягне за собою кримінальну відповідальність.

Розголошення відомостей означає, що особа, яка зобов’язана зберігати відповідну інформацію в таємниці, незаконно ознайомлює з нею сторонніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають стороннім особам можливість ознайомитися з відповідними відомостями. Способи розголошення відомостей можуть бути різними: повідомлення у розмовах, надання сторонній особі документів, що містять відповідні відомості, або недбале зберігання чи втрата таких документів тощо.

За такий вид злочину  винна особа притягується до покарання у вигляді  штрафу від 850 грн до 1700 грн або громадськими роботами на строк до 240 годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Якщо ви вважаєте, що відносно вас було вчинено кримінальне правопорушення щодо розголошення медичної таємниці, маєте звернутися з відповідною заявою до органів Національної поліції.

Нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу та захистити свої права зможете, звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги.

Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел. (0532) 56-02-88.

Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної сотні, 54, тел. (0536) 75- 75- 20.

Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська 17, тел. (05361) 77-479.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної

правової допомоги у Полтавській області