13 березня – Всесвітній день обізнаності про ендометріоз

13 березня – Всесвітній день обізнаності про ендометріоз

Ендометріоз – поширене гінекологічне захворювання, при якому клітини ендометрію (внутрішнього шару стінки матки) розростаються поза межі цього шару. Частіше розвивається у жінок репродуктивного віку і є фоновим передракових захворювань.

Щоб вилікувати ендометріоз яєчників, треба завчасно його діагностувати. Як і у всякої іншої хвороби, в нього є свої прояви.

Можливі ознаки ендометріозу: дискомфорт; збій менструальної функції, що виявляється болісними рясними менструаціями, мажучими виділеннями до і після менструації; інтенсивні болі внизу живота і в попереку, які спочатку пов’язані з менструацією, а з розвитком захворювання – постійні; безпліддя, не пов’язане з іншими причинами.

Діагностика: виявити наявні симптоми ендометріозу може тільки лікар-гінеколог. Вислухавши скарги пацієнтки, він проведе повне клінічне та гінекологічне обстеження, щоб виявити причини ендометріозу і виключити інші жіночі хвороби. Також можуть знадобитися додаткові дослідження: УЗД органів малого тазу; гістеросальпінгографія (рентгенівський знімок матки та маткових труб); діагностична лапароскопія.

Лікування ендометріозу: сьогодні існує два основні методи лікування ендометріозу: консервативний (гормональний) та хірургічний.

За допомогою гормональних препаратів лікар моделює у жінки повну відсутність місячних і ділянки ендометріозу атрофуються самі по собі. Курс лікування, як правило тривалий – протягом півроку. Однак ці препарати можуть викликати серйозні побічні ефекти і існує висока ймовірність відновлення процесу після припинення їх прийому.

Більш ефективний метод лікування ендометріозу – хірургічний. Ще 15 років тому до ендометріозу підходили радикально, видаляючи уражені органи і матку. Сьогодні методом лапароскопії вдається видалити тільки вогнища ендометріозу (лазером або електрокоагуляцією), зберігши при цьому внутрішні статеві органи.

Особливу увагу на профілактику ендометріозу слід звернути жінкам при скороченні тривалості менструального циклу; порушенні обміну речовин, що, в першу чергу, проявляється в значному набиранні ваги, ожирінні; використанні внутрішньоматкових засобів контрацепції; досягненні віку від 30 до 45 років; підвищенні рівня вмісту естрогенів (що визначається спеціальними аналізами); зовнішніх формах ендометріозу, які видно при огляді жінки.

Таким чином, своєчасна діагностика та лікування ендометріозу знижує ризик виникнення онкологічної патології у жінок та поліпшує якість життя.

В. Потіпко, лікар акушер-гінеколог КП «2-а МКЛ ПМР»