Профілактика та рання діагностика туберкульозу

Профілактика та рання діагностика туберкульозу

Завтра, 24 березня, світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Туберкульоз – інфекційне захворювання, що викликається мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). Воно характеризується утворенням специфічних гранульом у різних органах, тканинах. Туберкульоз є актуальною медико-соціальною проблемою у світі. В Україні ситуація складна, вона прогресує та швидко набирає загрозливих масштабів.

Основним джерелом інфікування є хвора людина. Збудник туберкульозу дуже стійкий у зовнішньому середовищі: в річковій воді збудник зберігається до 5 місяців, у грунті – 1-2 роки, у вуличному пилу – до 10 діб, у приміщеннях при розсіяному світлі – більше 1 місяця. Мiкобактерiя туберкульозу добре витримує нагрівання до +850С і охолодження до 2000С, стійка до дії кислот, спирту, тривалий час зберігається у висушеному харкотинні, на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, в сирому молоці хворої на туберкульоз корови. Ультрафіолетові промені вбивають її через 2-3 хвилини. При кип’ятінні мiкобактерii гинуть через 5 хвилин. Найкращий дезінфікуючий ефект мають препарати із вмістом активного хлору.

Механізми передачі інфекції: повітряно-крапельний (при спілкуванні з хворими);  харчовий (в результаті вживання молока від хворих корів, а також масла, молочних продуктів). Необхідно відмітити, що молоко може викликати зараження збудниками людського типу в результаті інфікування його доярками, продавцями хворими на туберкульоз. Зараження через рот (алiментарний шлях передачi) може наступити при заносі частинок мокроти брудними руками (при спілкуванні маленьких дітей з бактеріовиділювачем).

Найчастіше зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом. Хворий на «відкриту» форму туберкульозу під час кашлю виділяє у повітря разом із крапельками мокротиння паличку Коха. Людина, що знаходиться поруч та вдихає ці крапельки, може бути інфікована. Найбільшу вірогідність захворіти має людина, у якої під час «зустрічі» з мікобактерією знижений імунітет.

Діагностика туберкульозу. Процес виявлення хвороби ускладнюється різноманіттям форм і проявів туберкульозу. Своєчасна діагностика є найважливішим фактором, що дозволяє провести адекватне лікування і врятувати життя хворого.

Оскільки на початковому етапі недуги не виникає суттєвих хворобливих відчуттів, рання діагностика туберкульозу можлива тільки при застосуванні специфічних методів дослідження (рентгенологічних, туберкулінодіагностики, інструментальних). Кожна людина, починаючи з підліткового віку, раз на рік зобов’язана пройти таке обстеження, щоб переконатися, що вона не хвора на туберкульоз легенів.

Основнi симптоми туберкульозу: кашель, частіше сухий, що продовжується більше ніж 2-3 тижні; кровохаркання (наявність крові у мокроті, що виділяться при кашлі); підвищення температури більше 5-7 днів; задуха; погіршення або відсутність апетиту; раптове схуднення.

Своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження поширення його серед людей. Остаточний діагноз «туберкульоз» може встановити тільки лікар-фтизіатр (лікар, який спеціалізується на захворюванні туберкульоз).

Рання діагностика початкових форми туберкульозу передбачає періодичне флюорографічне обстеження (1 раз на рік);  рентгенографію органів грудної порожнини за медичними показаннями; лабораторні методи: обстеження харкотиння на наявність мікобактерій у осіб, які кашляють більше 2 тижнів, бактеріоскопічне дослідження біологічних субстратів (мокротиння, сечі та ін.) за медичними показаннями.

Профілактика туберкульозу. Вакцинація – головний профілактичний засіб. Для щеплення використовують вакцину БЦЖ (живі мікобактерії), застосовують внутрішньошкірно на межі верхньої середньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча. При правильному проведенні щеплення на місці уколу повинен бути рубчик не менше 3 мм. Щеплення БЦЖ проводяться в перші 3-5 днів життя дитини в пологовому будинку. БЦЖ не захищає від зараження збудником, але захищає від переходу прихованої інфекції в явну хворобу і від важких форм туберкульозу.

Із метою ранньої діагностики туберкульозу дітям проводять масову туберкулінодіагностику (проба Манту – внутрішньошкірне введення туберкуліну) 1 раз на рік (з 4 до 14 рокiв життя). На третю добу оцінюють результат проби Манту. Позитивний туберкуліновий тест свідчить про наявність туберкульозної інфекції, а не на наявність або відсутність захворювання на туберкульоз. Діти, інфіковані мікобактерією ТБ, повинні пройти огляд у фтизiатра та профілактичне лікування.

Кожен працюючий повинен проходити профілактичні медичні огляди з обов’язковим флюрообстеженням 1 раз на рік. Непрацюючий – флюрообстеження 1 раз на рік.

Складовi неспецифiчноi профiлактики туберкульозу: Здоровий спосіб життя: відмова від алкоголю і паління, наркоманія та токсикоманія значно підвищують ризик захворювання; дотримання правил особистої гігієни, особливо при спілкуванні з хворими людьми; здорова збалансована їжа з достатнім вмістом білків, жирів, вітамінів; спорт або фізичні вправи, якомога більше свіжого повітря; регулярне (1 раз на рік) проходження профілактичних медичних оглядів із флюорографічним обстеженням; при будь яких проявах погіршення стану здоров`я негайно звертатися до лікаря.

Чи можливе повне одужання людини, що захворіла на туберкульоз? Повне одужання можливе при умові раннього початку та суворого дотримання режиму лікування і рекомендацій лікаря. При ускладнених формах туберкульозу лікування більш складне та тривале (до 20 мiс.) Головне – вчасно звернутися до лікаря.

При виявленні подібних симптомів у себе або у своїх близьких необхідно негайно звернутись до дільничного терапевта або сімейного лікаря.

Олександр Богатиренко, лікар-фтизіатр поліклінічного відділення КНП «Полтавська ЦРКЛ»