Дати кров – врятувати життя

Дати кров – врятувати життя

14 червня – Всесвітній день донора крові. Донорство крові – це добровільне жертвування власної крові або її компонентів для переливання тим, хто її потребує, або для виготовлення з неї медичних препаратів.

Кожен третій мешканець планети хоча б раз мав потребу в переливанні крові. Можна виділити кілька категорій людей, яким потрібна донорська кров. Це, в першу чергу, пацієнти з гемофілією, яким препарати крові потрібні протягом всього життя. Потребують донорської крові також люди з онкологічними недугами та хірургічною патологією, де є велика необхідність поповнення втраченої крові або її компонентів.

Переливання крові необхідне жінкам під час пологів, що супроводжувались втратою крові для збереження життя матері та дитині.

Мають таку потребу і діти з гемолітичною хворобою новонароджених, яка при ранній діагностиці може бути вилікувана переливаннями компонентів крові. Тяжкі травми, масивні кровотечі, опіки та променева хвороба – це далеко не повний перелік тих випадків у лікувальній практиці, коли питання життя і смерті вирішується за допомогою переливання крові та її компонентів. Донорство (від слова  Donation – дарування) – втілення гуманізму та кращих людських якостей: «Дати кров – врятувати життя».

Як впливає здача крові на стан здоров’я донора? Здача крові не має негативного впливу на здоров’я донора. Здача крові в об’ємі 450 мл. є фізіологічно нешкідливою для здоров’я. Максимально допустиме число кроводач протягом року у чоловіків 5, у  жінок – 4. Перерва між кроводачами повинна складати не менше 60 днів.

Як обстежується донорська кров? Перед направленням на здачу крові у донора визначають її  групу і рівень гемоглобіну.

Кожна доза вилученої крові піддається перевірці на наявність антигену гепатиту «В», антитіл до гепатиту «С», на інфікованість сифілісом та ВІЛ, а також біохімічні реакції на амінотрансферазу і білірубін. Кров донора також тестують на групову і резус приналежність.

Чи може процедура здачі крові викликати ускладнення?  Якщо перед здачею крові донор переживає почуття страху або не поснідав, то це може стати причиною поганого самопочуття або непритомного стану, хоча ці стани трапляються украй рідко, але про них необхідно знати і виконувати всі надані рекомендації. Іноді, дуже рідко,  можлива поява гематоми (крововиливу) в місці венепункції. Для якнайшвидшої ліквідації гематоми слід накласти спиртовий компрес і звернутися до лікаря.

Що отримують донори, які здали кров або плазму? Після здачі крові донор  отримує дві довідки: одну – на звільнення від роботи на час виконання ним донорських функцій, іншу – на день відпочинку після здачі крові, який за його бажанням може бути приєднаний до щорічної відпустки.

Як стати донором ?  Донором  може стати кожен дієздатний громадянин у віці від 18 до 60 років, який пройшов медичне обстеження. Перед лікарським оглядом донорові крові необхідно заповнити анкету з питаннями, що дозволяють лікареві визначити стан  здоров’я донора та довідатись про перенесені захворювання. Відомості про ваше здоров’я, отримані при обстеженні крові, не розголошуються.

Донором не може бути людина старше 60 років а також ті, хто перехворів гепатитами, туберкульозом та жінки, які годують груддю немовлят. Не можуть здавати кров і особи з ВІЛ-інфекцією, сифілісом та хронічними неінфекційними захворюваннями в стадії загострення.

Любов Чмихун,

медичний директор КНП «Машівська лікарня» Машівської селищної ради Полтавської області