Щоб сонце не завдало шкоди: перша долікарська допомога при сонячних опіках та тепловому ударі

Щоб сонце не завдало шкоди: перша долікарська допомога при сонячних опіках та тепловому ударі

Літо – чудова пора: море, сонце, пляж, свіжі фрукти та овочі. Сонячні промені дуже корисні та необхідні для нашого здоров’я. Завдяки їм в організмі утворюються біологічно активні речовини, що стимулюють діяльність ендокринної та нервової систем, поліпшується обмін речовин. За участі сонячних променів у шкірі синтезується вітамін D. Підвищується опір до інфекційних захворювань.

Але разом із цим літня спека може завдати серйозної шкоди. Найбільш актуальна проблема – це сонячні опіки. До них призводить довге перебування на сонці без особливого захисту. У сонячному світлі містяться ультрафіолетові промені, під дією яких руйнуються клітини зовнішнього шару шкіри, пошкоджуються дрібні кровоносні судини.

Між 10 і 16 годинами дня випромінювання найбільш сильне. У цей час краще уникати перебування під сонячними променями. Значна частина ультрафіолетових променів здатна проникати крізь тонкий шар хмар і навіть крізь легкий одяг. Ультрафіолетові промені найбільш небезпечні для шкіри. Тому навіть у хмарний день варто подумати про її захист. Давно доведено, що сонячні опіки провокують розвиток злоякісних захворювань шкіри. Найбільш небезпечним і поширеним видом раку шкіри є меланома. Як виявилося, 5 разів отриманий сонячний опік підвищує ризик виникнення меланоми на 80%.

У разі сонячного опіку

При підозрі на сонячні опіки слід оглянути потерпілого і встановити ступінь тяжкості опіків. Насамперед, потерпілого слід перенести у прохолодне місце. Важкість опіку визначається глибиною ураження шкіри та площею опікової поверхні.

Розрізняють 4 ступені опіків. Перший ступінь – почервоніння шкіри, свербіння, незначний набряк, можливе лущення; другий ступінь – утворення пухирів з рідиною всередині; третій ступінь – омертвіння тканини; четвертий – обвуглювання тканини.

Сонячні опіки найчастіше є опіками першого ступеня, рідше – другого. У такому разі варто насамперед прикласти на 5 – 10 хвилин до обпечених ділянок тіла міхур з льодом або інший холодний предмет із морозильної камери, загорнутий у чисту тканину.

Глибокий та великий за площею поверхні шкіри опік може викликати опіковий шок. У дітей старше 3 років опіковий шок розвивається при площі поверхневого опіку більше 10%, у дітей від 1 до 3 років – більше 5 %, у дітей до 1 року – більше 3 %. Імовірність появи глибоких опіків у дітей висока через те, що їхня шкіра позбавлена захисних властивостей, які формуються з віком.

При ураженні шкірного покриву необхідно накласти стерильну пов’язку. При опіках І ступеня опікову поверхню можна попередньо змазати маззю на основі пантенолу.

Для попередження інфікування не можна торкатися опікової поверхні руками чи розтинати пухирі. За потреби варто дати потерпілому знеболювальний засіб.

При виражених порушеннях терморегуляції у потерпілого після використання фізичних методів охолодження (обтирання, холодні компреси), перорального прийому жарознижувальних препаратів для профілактики судом і додаткового знеболення може знадобитися внутрішньом’язове введення ліків.

При важких або значних за площею опіках слід викликати швидку допомогу.

У разі теплового удару

При настанні теплового удару слід перенести потерпілого у прохолодне місце та покласти його на спину, підклавши під голову подушку або згорток одягу. Після цього треба розстібнути чи зняти з потерпілого одяг, що заважає диханню. Змочити голову та груди холодною водою. Прикласти холодний компрес на поверхню шкіри, де зосереджено багато судин (лоб, тім’я тощо). Якщо потерпілий при свідомості, бажано дати йому холодний чай або холодну підсолену воду.

Якщо в людини порушене дихання, відсутній пульс, слід терміново провести штучне дихання і зовнішній масаж серця та негайно викликати швидку.

Ігор Беспальчук, лікар-комбустіолог обласного опікового відділення Кременчуцької ЦРЛ