Інформація для роздумів: передумови, перші прояви та фактори ризику порушень мозкового кровообігу

Інформація для роздумів: передумови, перші прояви та фактори ризику порушень мозкового кровообігу

29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом. Перші прояви порушень мозкового кровообігу чатують на нас задовго до наближення пенсійного віку. Адже навіть підлітки скаржаться на головний біль, голово кружіння, нудоту.

В більш зрілому віці ці прояви можуть розглядатися як нейроциркуляторна (вегето-судинна) дистонія. Це, як правило, не викликає особливого занепокоєння ні у самих пацієнтів, ні у лікарів. Але від подібних проявів до минущих порушень мозкового кровообігу всього один крок. Останні відрізняються від інсульту лише тривалістю (декілька хвилин або годин – менше доби) і закінчуються відновленням порушених функцій.

Минущі порушення можуть проявлятися короткочасною слабкістю в будь-якій руці чи нозі, порушенням мови, онімінням половини обличчя, язика, короткочасною втратою пам’яті.

«Загальномозкові» прояви таких порушень, як головний біль, головокружіння, нудоту, блювання і судомами називають церебральним кризом.

Для початкових проявів недостатності кровопостачання мозку характерний комплекс суб’єктивних симптомів (головний біль, запаморочення, порушення пам’яті, шум в  голові, зниження працездатності, уваги), якщо два і більше з них повторюються один раз на тиждень протягом останніх трьох місяців.

Вищевказаними симптомами нехтувати не можна -  вони є серйозними передвісниками інсульту.

Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу з проявами неврологічної симптоматики, що розвинулося в результаті розриву, спазму чи закупорки однієї із судин мозку. Неврологічні симптоми можуть тривати 24 години і більше, або призводять до смерті без іншої видимої причини її виникнення.

Інсульт в Україні є однією з основних причин смерті та інвалідизазії .Щороку відмічається 10-139 тис інсультів,понад третина з них у осіб працездатного віку.30-40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів,і до 50% протягом року від початку захворювання.40% хворих,що перенесли інсульт стають залежними від сторонніх осіб. Лише близько 10% повертаються до повноцінного життя

Що сприяє розвитку захворювання?

• спадковість (хто-небудь із ваших близьких родичів переніс інсульт чи інфаркт міокарду);

• порушення з боку системи кровообігу (схильність до тромбоутворення);

• наявність окремих захворювань (артеріальна гіпертензія, стенокардія, дисциркуляторна енцефалопатія, цукровий діабет, миготлива аритмія);

• порушення обміну речовин (ліпідного обміну, надлишкова вага);

• вік (більше 40 років);

• діагностовано порушення мозкового кровообігу (транзиторні ішемічні атаки, гіпертонічні церебральні кризи);

• нездоровий спосіб життя (зловживання алкоголем, тютюнокуріння, фізичні навантаження, психоемоційне напруження, неправильне чергування  праці і відпочинку).

При наявності вище зазначених факторів ризику слід звернутися до лікаря і розпочати профілактичне лікування.

Як зменшити ризик розвитку інсульту?

• дотримуватися збалансованого харчування;

• звільнятися від надлишкової ваги;

• обмежувати вживання солі;

• не забувати про відпочинок;

• позбуватися шкідливих звичок;

• зменшувати кількість психологічних стресів;

• контролювати свій артеріальний тиск;

• лікувати основне захворювання;

• не менше 2 разів на рік проходити медичні огляди у терапевта, окуліста, невролога.

Екстрена медична допомога необхідна, якщо настає:

• раптове оніміння або слабкість м’язів обличчя, руки, ноги, особливо на одній половині тіла;

• раптове порушення координації рухів, хитання від час ходи, сильне голово кружіння;

• раптове порушення мови, а також її сприйняття;

• різке погіршення зору;

• різкий головний біль.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Не зволікайте і не займайтеся самолікуванням. Оптимальний період надання кваліфікованої медичної допомоги в перші 1-3 години від моменту розвитку інсульту.

Це захворювання потребує великої мужності і витримки від хворого, терпіння і любові від близьких. Отже, не давайте хворобі бодай найменшого шансу наблизитися до вас.

Ніна Левченко, лікар невропатолог КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»