Пневмонія у дітей, що потрібно знати батькам?

Пневмонія у дітей, що потрібно знати батькам?

12 листопада – Всесвітній день боротьби із пневмонією.

Пневмонія – це дуже серйозне та небезпечне захворювання. Сучасна медицина навчилася ефективно боротися з цією хворобою, тож головна задача батьків – не пропустити початок та загострення недуги у дитини.

Пневмонію ще називають запаленням легень, найчастіше вона може мати бактеріальну природу (Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae i Mycoplasma, подекуди зустрічається Legionella) та зрідка (не більше 5%) – вірусну. Найбільш поширені випадки цієї хвороби у дітей – у віці від 6 місяців до 6 років. При цьому у 60 % випадків вона викликана пневмококами.

Пневмонія – це інфекційне запалення легеневої тканини. Коли інфекція потрапляє в найнижчі відділи дихальної системи, частина легені, уражена хворобою, перестає виконувати свою основну функцію: засвоювати кисень та виділяти вуглекислий газ.

Типові симптоми пневмонії, про які варто знати батькам:

• підвищена температура тіла (більше, ніж 38°С), яка тримається більше 3-х днів поспіль;

• вологий кашель;

• часте дихання з кряхтінням, коли дитина вдихає частіше, (більше ніж 40 разів на хвилину у дітей старше 1 року та більше 60 разів на хвилину у дітей до 1 року);

• біль у грудях, особливо при кашлі або глибокому диханні;

• синюшний відтінок губ та нігтів внаслідок дефіциту кисню;

• втрата апетиту;

• різка слабкість;

• відмова від  грудного вигодовування (у дітей перших місяців життя).

Запалення легень може бути ускладненням після звичайної вірусної інфекції.  Ознакою цього буває повторне підняття температури уже після того, як вона декілька днів трималася на нормальному рівні. Це привід занепокоїтися та звернутися до лікаря.

Лікар може діагностувати пневмонію, послухавши дитину  та для підтвердження діагнозу при необхідності призначить  рентгенівський знімок. Саме він дозволяє з максимальною точністю встановити діагноз «пневмонія».

На жаль, у більшості випадків запалення легень потребує лікування у стаціонарі та прийому антибіотиків. Недооцінювання важкості стану дитини, самолікування, лікування засобами «народної медицини» або гомеопатичними засобами, а також пізня госпіталізація можуть призвести до швидкого виникнення ускладнень.

Завдання батьків – давати ліки вчасно, у правильному дозуванні, по схемі, яку рекомендував лікар, і у жодному випадку не переривати курс, навіть якщо вам здається, що дитина почуває себе краще. Завжди потрібно доводити до кінця розпочате лікування антибіотиками, інакше ви ризикуєте виростити суперінфекцію – бактерію, не чутливу до антибіотику.

Щоб допомогти дитині одужати швидше, потрібно частіше провітрювати приміщення, підтримувати температуру повітря 21-22 градуси, зволожувати повітря – робити вологе прибирання.  

Рясне пиття також дуже важливе, це істотна умова для швидкого одужання. Лежати у ліжку варто стільки, скільки цього вимагає дитячий організм. На етапі одужання помірна активність – наприклад, спокійні прогулянки, – дуже важлива. Натомість постійне лежання може спричинити застійні явища у легенях. Мама може стимулювати кашель:  періодично нагадувати дитині прокашлюватись.

Категорично заборонено: антибіотики за самостійним призначенням, гірчичники, банки, дихання над картоплею, будь-які прогрівання на груди (сіль, картопля, тощо).

Терміново зв’яжіться з лікарем, якщо:

• температура вище 38 тримається довше 3 днів, незважаючи на прийом антибіотика;

• утруднене дихання, сухий непродуктивний кашель;

• з’являються нові симптоми: головний біль, біль у м’язах, почервоніння і набряк навколо суглобів, блювання, втрата або порушення свідомості, галюцинації;

• дитина відмовляється пити.

Якщо, незважаючи на лікування, стан дитини погіршується, може знадобитись госпіталізація.

Профілактика пневмонії у дітей

1. Вакцинація від пневмококу та гемофільної інфекції типу б.

2. Правильне лікування ГРВІ, не лікуватись самостійно антибіотиками!

3. Чисте повітря: передусім, відсутність пасивного куріння.

4. Здоровий спосіб життя: прогулянки, рухова активність, різноманітне харчування, достатній сон.

5. Грудне вигодовування щонайменше 6 місяців.

Наталія Чебишева, завідувач приймальним відділенням, лікар-педіатр КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня»