“Характери Гідності” – спільний проєкт Національного музею Революції Гідності та ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні”

“Характери Гідності” – спільний проєкт Національного музею Революції Гідності та ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні”

Іван Наконечний – найстарший з Героїв Небесної Сотні, народився 18 жовтня 1931 року.

Долучився до протестів після побиття 30 листопада 2013 року силовиками активістів на майдані Незалежності. 18 лютого 2014 року разом з іншими мітингувальниками Іван Наконечний був в урядовому кварталі, його побили, він отримав важкі травми голови та хребта, після операції два тижнів перебував у комі й помер 7 березня. 

 Розповідає Валентина Бондар, племінниця Івана:

"В Ленінграді вони жили, приватний сектор, і каже, всі діти його любили з вулиці, і всі хотіли, щоб він із ними гуляв. А в них там паркова зона і він каже: "Добре, я вас візьму з собою, тільки якщо ви всі будете мене називать татом". І він каже: "Я іду, і людей так багато приїхали в парковій зоні відпочивати", і говорить: "Я іду, зі мною зграйка дітей – сім-дев’ять чоловік, і всі кличуть мене "тато, тато". 

Займався спортом завжди, у 80 років він катався на лижах взимку, якщо лягав сніг, у мене на балконі так і залишилися його лижі, і я їх не хочу викидать, бо це приклад мені, є на кого рівняться. 

Приїжджаю на дачу і зразу кричить: "Валя, Валя!" І зразу з двох сторон – шо? А? Каже: "Який я щасливий, у мене дві Валентини".

В перший же день я сідаю на велосипед і ми їдемо, і тьотя Валя завжди каже: "Ну хай вона там відпочине, навіщо ти її там береш?" – "Нє, вона повинна подивитися, куди ми повинні повезти бджоли, подивиться, в яку гречку ми должні стрибнути, чи вона дає мед, бо є така гречка на полі, яка ще не дає мед". Ми їдемо кілометрів 5–10, в мене вже ноги болять, він каже: "Ти шо? Ти від мене молодша на тридцять років, ти чого це відстаєш?" Коли ти під’їжджаєш до гречаного поля і зупиняєшся, а навколо жодної машини, то ти чуєш, коли летять ці бджоли, пахне медом і пахне гречкою. Ми зупинялися, клали велосипеди обабіч дороги і він заходив зі мною в гречку, і дивилися, чи сідає бджола на гречку, він дивився, чи можемо ми сюда привезти пасіку, перевезти пасіку, щоб бджоли брали саме гречаний мед. Дуже смачний, такого меду ніколи вже не буде".