«Ми сьогодні вийшли з офіційною пропозицією про нову систему гарантій безпеки для України. Ми наполягаємо, щоб це був міжнародний договір, який підписуватимуть усі країни – гаранти безпеки, який буде ратифікований, щоб не повторювати помилку, яка була колись у Будапештському меморандумі. Ми хочемо, щоб це був робочий міжнародний механізм конкретних гарантій безпеки для України», – наголосив він.
Давид Арахамія зауважив, що представники української делегації не підписували жодних документів – лише озвучують пропозиції України.
За його словами, у майбутньому договорі має міститися норма, згідно з якою протягом трьох днів після початку війни, агресії, військової операції, будь-якої замаскованої, гібридної війни проти України країни-гаранти проводять консультації, після чого вони юридично зобов'язані надати нашій країні військову допомогу, зокрема у вигляді озброєння та закриття неба.
Серед гарантів розглядаються постійні члени Ради Безпеки ООН: США, Велика Британія, Франція, КНР, а також Російська Федерація, але «про це треба говорити окремо». Також Україна хоче бачити серед гарантів Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу, Ізраїль. Крім того, запропоновано передбачити вільне приєднання до договору інших гарантів.
Як зазначив Давид Арахамія, цей механізм навіть більш чіткий, ніж у 5-й статті Північноатлантичного договору 1949 року про створення НАТО, де немає обмежень щодо строків консультацій.
Щодо тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та АР Крим, то, оскільки їхній статус не врегульований, міжнародні гарантії безпеки на цих територіях тимчасово не працюватимуть.
Також Україна пропонує передбачити в майбутньому договорі, що всі країни-гаранти не тільки не заперечують щодо вступу Української держави у Європейський Союз, а мають допомагати в цьому процесі.
Член української делегації Олександр Чалий, який очолює юридичну групу перемовників, додав, що ключова вимога, яку висуває українська сторона до майбутнього договору, – це чіткі, юридично зобов’язувальні гарантії безпеки України, які за своїм змістом та формою повинні бути аналогічні статті 5 договору НАТО.
«Якщо нам вдасться закріпити ці ключові положення, які для української сторони є принциповою вимогою, то Україна буде в позиції фактично зафіксувати сьогоднішній статус позаблокової та без'ядерної держави постійного нейтралітету. Що історично вже зафіксовано в нашій Декларації про державний суверенітет, яка була ухвалена 16 липня 1990 року», – зазначив він.
Відповідно, Україна візьме на себе зобов’язання не розміщувати на своїй території іноземні військові бази, іноземні військові контингенти, не вступати у військово-політичні союзи, а проведення військових навчань на території України буде можливе за згодою країн-гарантів.
«Але принципово важливо – ніщо в майбутньому договорі не буде заперечувати право України на вступ до Європейського Союзу. І, по-друге, країни-гаранти беруть на себе зобов’язання сприяти цьому процесу», – зазначив Олександр Чалий.
Він наголосив, що переговори з РФ триватимуть у найближчі два тижні. Паралельно Україна вже розпочала консультації зі всіма країнами-гарантами, і невдовзі буде змога запросити ці країни до участі в багатосторонніх перемовинах.
«До цього часу має відбутися погодження найбільш принципових розбіжностей на найвищому політичному рівні. Тоді готуватиметься багатостороння конференція, у якій візьмуть участь вищі посадові особи країн-гарантів і буде підписаний цей багатосторонній договір», – сказав Олександр Чалий.
Зі свого боку радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк наголосив, що всі пропозиції делегації України узгоджуватимуться з українським суспільством. За його словами, імплементація рішень щодо гарантій безпеки відбуватиметься через всеукраїнський референдум, а після цього – ратифікація цього документа українським парламентом та парламентами країн-гарантів.
«Це ключове. Тобто ми маємо одержати підтримку суспільства для того, щоб цей договір був консолідуючим для нас», – сказав він.
Михайло Подоляк наголосив, що окремим пунктом запропоновано зафіксувати позицію України та Росії щодо статусу Криму.
«Протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму і Севастополя окремо. Окремим пунктом ми пропонуємо російській стороні, що Україна та Росія не будуть протягом цього часу – терміну, поки йтимуть переговори, використовувати військові чи збройні сили для того, щоб вирішити питання Криму», – сказав радник керівника Офісу Президента.
За словами Михайла Подоляка, питання статусу окремих районів Донецької та Луганської областей запропоновано винести в окремий пункт, який розглядатиметься в межах переговорів президентів України та РФ.
«Усі спірні питання вже більш-менш проговорені, наші пропозиції зроблені», – сказав радник керівника Офісу Глави держави.
