Автори зазначають, що Захід досяг значного прогресу в розробці санкцій, які здатні завадити загарбницькій війні Президента Росії Володимира Путіна в Україні. Фінансові санкції, запроваджені після вторгнення РФ, були ефективними, адже заморожування резервів російського Центрального банку значною мірою знищило «подушку безпеки» Росії на випадок потрясінь. Відтоді стабільність рубля забезпечувалась лише жорстким контролем над капіталом і тривалим припливом валюти від продажу нафти й газу.
Після довгих дебатів країни – члени ЄС вирішили за п'ять місяців припинити купувати російську нафту, яку перевозять морськими шляхами. З урахуванням того, що Росія все ще експортує до ЄС близько 1,25 млн барелів нафти на день морським транспортом, скорочення цих поставок може мати серйозний вплив на потік доходів Володимира Путіна, міцність рубля та й без того крихку російську фінансову систему.
Але, на думку Олега Устенка й Германа Галущенка, чекати п’ять місяців, щоб зламати російську військову машину, неприпустимо.
«З кожним днем російські війська вбивають дедалі більше українців. Ми не можемо чекати. Нам потрібен останній елемент стратегії, щоб зменшити потік коштів, які платять Росії за її нафту та нафтопродукти, обмежуючи тим самим доходи Кремля», – зазначають автори.
За їхніми даними, у травні поточного року лише ЄС імпортував морем російської нафти на суму понад 5 млрд дол. США, і такі обсяги закупівлі збережуться в червні.
На думку авторів, повне ембарго на експорт нафти до решти країн світу суднами, які належать ЄС, може призвести до зростання цін на цей енергоносій. Це спричинить економічні труднощі в усьому світі та збільшить дохід РФ. Тож це рішення має бути адаптоване до нових умов.
Необхідно вжити негайних заходів щодо обмеження ціни, яку отримує Росія за проданий барель нафти.
«Ми підтримуємо нещодавні пропозиції міністра фінансів США Джанет Єллен та Прем’єр-міністра Італії Маріо Драґі, які обмежують ціну, що її отримує Росія за барель нафти. ЄС міг би зробити це, використовуючи свою купівельну спроможність протягом наступних п’яти місяців і той факт, що більшість російської нафти – близько 70% – перевозиться на суднах, які належать, застраховані та фінансуються організаціями в ЄС, Сполучених Штатах, Великій Британії та інших союзних країнах. Ці заходи активно обговорюються серед членів ЄС, і ми закликаємо всі інші країни приєднатися до них», – йдеться у статті Олега Устенка та Германа Галущенка.
Експерти зазначають, що гранична вартість видобутку на наявних російських нафтових родовищах є надзвичайно малою, тож ліміт ціни необхідно встановити на найнижчому рівні, щоб зменшити доходи режиму Володимира Путіна. При цьому постачання російської нафти на міжнародний ринок триватиме, що буде запобігати короткостроковому негативному впливу на рівень цін у всьому світі.
Це обмеження ціни може бути реалізоване кількома способами: або як пряме обмеження, або як тариф. Перевага тарифної або податкової структури полягає в тому, що вона генерує дохід, який можна використати для покриття витрат на розміщення близько 5 млн українських біженців, які зараз перебувають у ЄС, або для допомоги іншим людям з низьким рівнем доходу, які постраждали від наслідків загарбницької війни Володимира Путіна.
На думку авторів, якщо Росія відмовиться від поставок нафти за такою низькою ціною й припинить видобуток, це негативно вплине на її нафтові свердловини та фактично зупинить членство в ОПЕК+. Це спричинить збитки для російської економіки та збільшить тиск на рубль.
«Без твердої валюти Путіну буде важко купувати компоненти для своїх ракет та іншої зброї в інших країнах. Без державних надходжень Росії потрібно буде друкувати більше грошей для підтримки своїх військових зусиль, що призведе до прискорення інфляції та її подальшого краху», – резюмують Олег Устенко та Герман Галущенко.
