Сколіотична хвороба: прчини та профілактика ускладнень

Сколіотична хвороба: прчини та профілактика ускладнень

30 червня – Міжнародний день боротьби зі сколіозом

Сколіоз (грец. skoliosis — викривлення) — це захворювання опорно-рухового апарата, що характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині з розворотом хребців (торсія) навколо своєї вертикальної осі. Процес формування сколіотичної деформації — це результат взаємодії чинників, що порушують вертикальне положення хребта, й пристосувальних реакцій, спрямованих на збереження вертикального положення. Приблизно у 80 % усіх випадків причина виникнення викривлень невідома.

Сколіоз може починатися в будь якому віці. Найчастіше він зустрічається в період швидкого зростання.

Зі збільшенням викривлення зростає тенденція до погіршення проблем загального стану здоров’я. Сильні сколіози є причиною деформації тулуба та його укорочення і призводять до зменшення об’єму грудної клітки і черевної порожнини.

Сколіоз хребта поділяється за походженням на:

• диспластичні сколіози (аномалії розвитку хребців і ребер);
• міопатичного походження (як наслідок патології розвитку м’язової тканини і зв’язок);
• неврогенного походження (як наслідок поширеного ураження спинного мозку при поліомієліті);
• рубцеві (обумовлені захворюваннями грудної клітки, що призводять до утворення рубцевої тканини, що перешкоджає нормальній роботі й положенню хребта);
• посттравматичні (як наслідок перенесених травм хребта, грудної клітки, тазу, кінцівок);
• ідіоматичні (походження невідоме).

За формою викривлення хребта сколіоз поділяється на С-подібний та S- подібний.

За місцем локалізації патологічних змін виділяють сколіоз:

• грудного відділу – торакальний;
• поперекового – люмбальний;
• кількох відділів – тораколюмбальний або змішаний.
• За кутом деформації виділяють сколіоз:
• першого ступеня з кутом викривлення до 10 градусів;
• другого – до 25 градусів;
• третього – до 50 градусів;
• четвертого – понад 50 градусів.

Рідше причиною  сколіозу стає церебральний параліч, м’язова дистрофія, травми або інфекції хребта.

Крім цього виділяють такі викривлення, як кіфоз та лордоз. Кіфозом називають збільшення природного вигину хребта у грудному відділі, а лордозом, відповідно, у поперековому.

Практично у 80% випадків сколіоз називають ідіопатичним. Це означає, що причини його появи виявити не можна. У решті випадках він розвивається в результаті вроджених вад, травм спини, хвороб нервово-м’язової системи, патологій сполучних тканин та порушення обмінних процесів в організмі.

Також факторами ризику вважаються спадкова схильність, гормональні порушення, низька фізична активність та недостатній розвиток м’язів спини, асиметричні навантаження та заняття спортом на професійному рівні.

Симптомами сколіотичної хвороби є:

• викривлення хребта, яке помітно при візуальному огляді;
• перекіс кісток тазу;
• розташування плечей та лопаток на різній висоті;
• асиметричні вигини в області талії;
• випинання ребер з одного боку.

Симптомом, характерним лише для сколіотичної хвороби, є перекіс тазових кісток та вкорочення нижньої кінцівки.

Необхідно враховувати, що на ранніх стадіях хвороби зміни постави можуть залишатися непомітними. Виявити їх може лікар під час огляду та проведення спеціальних тестів. При необхідності буде призначений рентген хребта. У деяких випадках призначають комп’ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію, щоб виключити інші хвороби.

У більшості людей сколіоз протікає в легкій формі. Ті, хто страждав на сколіоз в дитинстві і не лікував його, швидше за все скаржитимуться на хронічні болі в спині.

У деяких випадках при важких формах можуть бути серйозні ускладнення – грудна клітка може здавлювати легені і серце, що ускладнює дихання і серцеву діяльність.

Лікування сколіозу

Для лікування викривлення хребта, зокрема сколіотичної постави та сколіозу 1-2 ступеня, застосовують консервативні методи. Якщо деформації відбулися в декількох площинах або досягли 3-4 ступеня, пацієнту може знадобитися спочатку хірургічне лікування, а потім реабілітація.

Фахівці при сколіозі 1 і 2 ступеня часто призначають пацієнтам лікувальні вправи. Виконувати всі рухи необхідно під наглядом фахівця. В іншому випадку можна посилити хворобу невірними тренуваннями.

Основна мета такої гімнастики:

• зміцнення всіх спинних м’язів;
• стабілізація хребетного стовпа;
• виправлення вигину в хребті;
• можливість налагодити роботу серця і легенів;
• повне виправлення постави;
• зміцнення всього організму в цілому.

Для тренувань можуть знадобитися спеціальні валики, гантелі, надувні м’ячі і стінки.

Перед виконанням курсу гімнастичних вправ обов’язково необхідно проконсультуватися з лікарем. На різних стадіях хвороби потрібні особливі методи тренувань. Паралельно з гімнастикою необхідно обов’язково ходити в басейн і плавати брасом.

Ефективним методом лікування сколіозу є масаж, але він результативний лише на 1 і 2 стадії. Вже на 3 етапі сколіозу масажні процедури не дадуть результату. Масажні рухи призначаються для пацієнта індивідуально. Враховується тривалість хвороби, стадія і кут деформації. Ходити на курс масажу при лікуванні сколіозу потрібно кожні 6 місяців. У момент сколіозу заборонено робити масаж самостійно. Це може сильно нашкодити здоров’ю і викликати ускладнення. Невірні руху збільшують деформацію хребта.

Серед нових терапій добре себе зарекомендувала ударно-хвильова терапія. УХТ – це вплив на організм за допомогою акустичних хвиль низької частоти (не доступної для людського вуха) і високої інтенсивності. Хвилі швидко проходять крізь м’які тканини (м’язи) і рідини (кров і лімфа), запускаючи процеси регенерації. Опір м’яких тканин цим хвилям невеликий, на відміну від кісток і хрящів. Тобто, хвилі УХТ не травмують м’які тканини, проходять як би «крізь них», а доходячи до кісткової і хрящової тканин починають «діяти», розбиваючи патологічні утворення (нарости, шипи), камені.

Хірургічне лікування застосовують у важких випадках, при цьому проводять фіксацію хребців кістковими трансплантатами, гвинтами і стрижнями.

Профілактика захворювання

Щоб в спині не з’явилося викривлення і сколіоз необхідно виконувати такі профілактичні заходи. Жінка при вагітності повинна приймати вітамін В12 або фолієву кислоту – тоді у дитини не буде вродженого сколіозу.

Малюка в перший рік життя не можна намагатися посадити насильно раніше покладеного терміну. Старша дитина завжди повинна сидіти за столом із прямою спиною і не давати велике навантаження на хребет. Ходити в школу потрібно тільки з ранцем, який дозволить розподілити вагу книг на спину рівномірно. Необхідно уникати тривалого сидіння в одній позі. Необхідно робити перерви і розминки, дотримуватись правил харчування і додавати в раціон багато вітамінів, займатися гімнастикою щодня або робити регулярно ранкову зарядку, займатися плаванням або волейболом – ці види спорту надають відмінну профілактику сколіозу.

Якщо у пацієнта почався сколіоз, необхідно дотримуватися деяких правил і внести в життя певні заборони. Інакше хвороба прогресуватиме і призведе до небезпечних наслідків.

Лікарі ввели такі заборони при сколіозі:

• не можна вести постійно сидячий спосіб життя і відмовлятися від руху. Тоді м’язи ще більше ослабнуть і не зможуть впоратися з хворобою;
• тривале сидіння в одній позі призводить до скутості в м’язах і до сильних болів;
• не можна давати навантаження тільки на одну частину хребта;
• не піднімати важкі предмети. Це може спровокувати защемлення корінця в спинному мозку і викликати сильний біль;
• треба уникати переохолодження. Воно негативно вплине на кровообіг і викличе спазм;
• не робити різкі рухи в момент тренувань. Заборонено робити повороти тулубом. Це призведе до зміщення хребців.

Лікарі рекомендують пацієнтові займатися спортом і вести активний спосіб життя. Однак деякі види спорту можуть нашкодити хребту і посилити захворювання.

Уникайте таких тренувань із таких видів спорту: єдиноборства, фехтування; .малий теніс або бадмінтон, хокей і футбол, акробатика, небезпечний паркур, біг, катання на лижах.

Найкраще перед заняттям спортом проконсультуватися з лікарем. Він індивідуально зможе визначити, які тренування дозволені для пацієнта.

Є також рухи, які при гімнастиці і йозі можуть посилити сколіоз.

Лікарі радять виключити з тренувань дані вправи:

• ножиці або велосипед – вони збільшать кут прогину в хребті;
• заборонено висіти на турніку – це дає велике навантаження на суглоби і зв’язки, які знаходяться близько до ушкодженого відділу;
• стрибки вгору – вони розхитують хребет і можуть призвести до небезпечних наслідків;
• нерівномірне навантаження з гантелями – призводить до порушень у тазовій зоні;
• випади – икликають нерівномірне скорочення м’язів в хребетному відділі;
• перекид. Є ризик спровокувати травму або пошкодження;
• стойка в містку може збільшити поперековий лордоз;
• будь-які кругові рухи призводять до затискання корінця в спинному мозку.

Якщо у пацієнта кут вигину хребта не більше 5 градусів, тоді будь-які вправи і навантаження дозволені.

Будьте здорові!

Олексій Бовкун, лікар ортопед-травматолог, завідувач хірургічним відділенням КП «3-я МКП ПМР»