15 жовтня – Всесвітній день боротьби із раком грудей

15 жовтня – Всесвітній день боротьби із раком грудей

В Україні за показниками захворюваності і смертності рак поступається тільки захворюванням серцево-судинної системи. Рак молочної залози є однією з найгостріших проблем жіночого здоров’я і займає перше місце серед онкологічних захворювань всього жіночого населення (16% всіх випадків раку).

Щорічно в світі діагностується 1 250 000 випадків цього захворювання. Він зустрічається у всіх вікових групах, та найбільш високий ризик захворіти припадає на жінок у віці старше 40 років. В Україні за минулий рік захворіло на рак молочної залози понад 12 тис. людей. За 2021 рік серед населення Полтавської області виявлено 497 нових випадків  раку молочної залози у жінок і 5 випадків раку грудної залози у чоловіків. Третина всіх випадків – у жінок віком від 25 до 55 років.

Рак молочної залози – злоякісна пухлина залозистої тканини. Це багатофакторне захворювання, розвиток якого пов’язаний зі зміною генома клітини під впливом зовнішніх факторів і гормонів (мутації в ДНК, що виникають з невстановлених на сьогоднішній день причин), внаслідок чого здорові клітини молочної залози перетворюються в ракові.

Факторів ризику, які посилюють ймовірність розвитку раку грудей, є кілька

1. Індивідуальні фактори: вік (ризик розвитку захворювання підвищується у віці після 40 років); стать (у жінок ймовірність захворіти на рак молочної залози приблизно в 100 разів вища, ніж у чоловіків); раніше перенесений рак молочної залози або рак яєчників.

2. Спадковість (сімейна схильність).

3. Ендогенні і екзогенні гормональні чинники: особливості менструального циклу (початок ранньої менструації (до 12 років), менопауза після 55 років); безпліддя, наявність абортів в анамнезі, перші пологи у віці старше 30 років, застосування оральних контрацептивів і замісна гормонотерапія.

4. Спосіб життя – зловживання алкоголем, куріння, зайва вага і ожиріння, фізична інертність.

5. Несприятливі чинники навколишнього середовища – погіршення екології, радіація (опромінення з терапевтичною метою і часте флюорографічне дослідження).

6. Передпухлинні захворювання молочної залози (фіброзно-кістозна мастопатія та інші).

7. Супутні захворювання ендокринної системи (гіпотиреоз, цукровий діабет), серцево-судинні (артеріальна гіпертензія), репродуктивної системи (міома, ендометріоз).

Рак – захворювання, що розвивається поступово, ніяк не проявляючи себе на ранніх стадіях. Нульова, перша і друга стадії вважаються ранніми, і на цих етапах шанси на успішне лікування досить великі. Якщо ж рак був виявлений на третій або четвертій стадії, істотно підвищується ризик летального результату.

Основними методами, які дозволяють своєчасно виявити це захворювання і в подальшому проводити якісне лікування, є:

– самообстеження молочних залоз – необхідно проводити на 7-10-й день менструального циклу для жінок фертильного віку, коли проходить набухання і больові відчуття в області грудей, або в будь-який день місяця для жінок в менопаузі;

– клінічне обстеження – слід щорічно проходити профілактичний медичний огляд;

– мамографія – варто проходити всім жінкам у віці після 40 років;

– ультразвукове обстеження – проходити регулярно жінкам із мастопатією, а в інших ситуаціях – за призначенням лікаря.

Негайно звертайтесь до лікаря, якщо виявили наступні патологічні зміни молочної залози: будь-які новоутворення в грудях – якщо спостерігається наявність безболісних ущільнень або пухлиноподібних утворень; виділення з соска будь-якого характеру, ерозії, кірочки, лусочки, виразки в області соска, ареоли; деформація, набряк, зміна розмірів молочної залози; втягнення соска; збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів; відчуття дискомфорту або незвичний біль в одній з молочних залоз.

В КП «Полтавський обласний клінічний онколоічний диспансер» ПОР за 2021рік проведено  605 мамографічних обстежень,  з них первиних звернень з РМЗ-109,  BIRADS-IV- 118, BIRADS-V- 14

За 6 місяців 2022року  проведено 25  стереотаксичних біопсій новоутворень молочних залоз з них  у 12 випадках виявлено онкологічну патологію на початкових стадіях.

Стереотаксис молочної залози

Стереотаксис молочної залози допомагає встановити злоякісний або доброякісний характер новоутворення. Методика важлива в діагностиці раку молочної залози, в тому числі й на ранніх стадіях, коли симптоматика відсутня або слабко виражена

Що таке стереотаксична біопсія молочної залози? Стереотаксис (від грецьк. рух в просторі) являється малоінвазивним методом хірургічного втручання, коли доступ здійснюється до цільової  точки всередині товщі тканин якого-небудь органу з використанням просторової схеми за попередньо розрахованими координатами по тривимірній системі координат.

Мамографія або УЗД допомагають виявити пухлини в молочних залозах. Але, щоб визначити їх характер (доброякісний або злоякісний), потрібне проведення біопсії, тобто взяття зразків тканин з ущільнення або пухлини.. Це допомагає лікареві направити голку в осередок патології, а не брати клітини наосліп. Тому результати дослідження відрізняються високою точністю.

Показання

Діагностика проводиться при непальпованих новоутвореннях, які можна виявити тільки при мамографії. Процедура призначається лікарем, якщо під час ультразвукового дослідження грудей або мамографії виявлені:

- ущільнення тканин та інші порушення;

- ділянка з патологічними змінами в тканинах;

- мікрокальцинати (осередки кальцієвих відкладень малих розмірів).

Діагностика проводиться при виявленні патологічних змін після проведеного лікування раку молочної залози.
Є обмеження щодо проведення процедури під час вагітності, оскільки рентгенівське випромінювання може негативно вплинути на розвиток плода. Також не рекомендується проводити діагностику в період лактації.

Довгий час діагноз «онкологічна патологія» сприймався як вирок. Але сьогодні рівень розвитку онкологічної науки дозволяє стверджувати: рак – це виліковна хвороба. Пам’ятайте, що профілактика – найкраще лікування. Проте, якщо трапилася проблема зі здоров’ям, не зволікайте, а зверніться за порадою до сімейного лікаря, кваліфікованого спеціаліста-онколога.

Євген Моргун,

лікар-онкохірург хірургічного відділення

КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер» ПОР