Заява МЗС України до Міжнародного дня пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої гідності та попередження цього злочину

Заява МЗС України до Міжнародного дня пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої гідності та попередження цього злочину

9 грудня в Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду та вшанування їхньої гідності МЗС України закликає світ спільно й рішуче вживати усіх можливих заходів задля попередження та припинення злочину геноциду.

Цілеспрямоване знищення всієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи є найтяжчим з можливих злочинів проти людяності.

Історія людства, на жаль, налічує чимало таких чорних сторінок.

В Україні упродовж 1932-1933 років задля знищення українців як національної групи режим Сталіна заморив мільйони людей голодом, штучно створивши його на землях, століттями відомих як «житниця Європи».

Майже одночасно з цим нелюдським актом, переконавшись у безкарності сталінського режиму, Гітлер розпочав масове знищення євреїв – Голокост, який тривав понад десятиліття.

Упевнившись, що у травні 1944 р вся увага Європи була прикута до гітлерівських злочинів, кривавий сталінський режим взявся за знищення кримських татар, насильно депортувавши з Криму цілий його корінний народ. Протягом лише кількох днів кримські татари були з корінням вирвані з рідної землі і вивезені в товарних ешелонах у далекі райони Сибіру, Уралу та Центральної Азії. Тисячі загинули дорогою. Жертвами цього злочину стали понад двісті тисяч людей, переважно дітей, жінок та літніх осіб.

Триваюча восьмий рік поспіль агресія рф проти України має чіткі ознаки геноциду. Скоєні російськими окупантами звірства в Бучі, Ірпені, Маріуполі, Ізюмі, Херсоні, цілеспрямоване знищення цивільної критичної інфраструктури жахають увесь світ. Злочинний кремлівський режим – сумлінний спадкоємець свого сталінського попередника – так само ставить за мету знищення українців та кримських татар, стирання української етнічної та культурної ідентичності, заперечення багатої історії Української держави та нації, забуття рідної мови.

Нагадуючи про міжнародно-правові зобов’язання держав співпрацювати задля попередження та припинення геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, МЗС України закликає міжнародну спільноту посилювати тиск на російську федерацію, збільшувати обсяги військової та гуманітарної допомоги уряду України, сприяти належному розслідуванню та документації злочинів рф в Україні, а також підтримати створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України задля притягнення Росії та її керівництва до відповідальності.

Ми також продовжуватимемо роботу, спрямовану на офіційне визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні актом геноциду проти українського народу. Сьогодні його вже визнали 19 держав в різних куточках світу. Ми висловлюємо їм щиру вдячність за таку підтримку і закликаємо країни, які цього ще не зробили, ухвалити відповідні документи на законодавчому рівні.

Непокаране зло небезпечне. Саме тому важливо встановити відповідальність за злочини минулого, щоб вони не повторювалися в майбутньому.

Довідково

Стаття 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (схвалена Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 р.) визначає геноцидом будь-які з наступних дій, здійснюваних з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку: вбивство членів цієї групи; завдання тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи; навмисне створення членам групи життєвих умов, спрямованих на повне або часткове знищення групи; дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи; насильницька передача дітей цієї групи іншій групі. Автором правового терміну є юрист Рафаель Лемкін.

Держави, які на законодавчому рівні визнали Голодомор 1932-1933 років актом геноциду проти українського народу: Естонія (1993), Австралія (1993 та 2003), Канада (2003), Угорщина (2003), Литва (2005), Грузія (2005), Польща (2006), Перу (2007), Парагвай (2007), Еквадор (2007), Колумбія (2007), Мексика (2008), Латвія (2008), Португалія (2017), США (2018), Чехія (2022), Ірландія (2022), Молдова (2022), ФРН (2022).