За сексизм у рекламі – штраф

За сексизм у рекламі – штраф

Безбар'єрність – це не лише про подолання фізичних перешкод (облаштування пандусів і підіймачів). Це поняття значно ширше і стосується, без перебільшення, кожного.

Так, наприклад, гендерна безбар'єрність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

8 січня 2022 року в Україні набрав чинності Закон від 10 вересня 2021 року №1750-IX «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» (далі – Закон).

Дискримінаційна реклама

Реклама дуже важлива у нашому житті. Вона не просто відображає, але й формує соціальні відносини, створює інформаційне середовище, яке транслює настанови соціальної поведінки. І дискримінаційні меседжі в рекламі – це заклики до неповаги, твердження про переваги або меншовартість певної групи людей.

Відтепер в Україні штрафуватимуть за демонстрацію у рекламі будь-якої переваги однієї статі над іншою, стереотипних ролей жінок та чоловіків, насильства за ознакою статі, тіла людини лише як сексуального об’єкта.

У рекламі заборонено:

• розміщувати твердження або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

• розміщувати твердження або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою, щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки (за винятком соціальної реклами);

• принижувати гідність людини за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);

• демонструвати насильство за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);

• використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання (за винятком соціальної реклами).

У рекламі про вакансії забороняється:

• пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі;

• висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).

Кого і за що штрафуватимуть

У разі порушення вимог щодо реклами із послуг працевлаштування рекламодавець сплачуватиме до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення.

Відтепер роботодавець отримає штраф за:

• вказання віку кандидатів;

• пропозицію роботи лише жінкам/чоловікам (виняток − специфічна робота, яку може виконувати виключно особа певної статі);

• висування вимог, що надають перевагу жінкам або чоловікам, представникам певної раси, кольору шкіри (виняток – випадки, визначені законодавством, та випадки специфічної роботи, яку може виконувати виключно особа певної статі), а також щодо політичних, релігійних та інших переконань тощо.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1. Рекламодавці, винні:

• у замовленні рекламної продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

• у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

• у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

• у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;

• у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

1. Виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами.

2. Розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

У разі виявлення ознак дискримінації у рекламі за захистом своїх прав можна звернутися до:

• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (https://www.ombudsman.gov.ua або за телефоном 0800501720);

• органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

• Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (https://dpss.gov.ua);

• Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (можна залишити звернення на сайті https://www.nrada.gov.ua або надіслати електронне звернення на адресу [email protected]);

• до суду;

• до системи безоплатної правової допомоги (https://linktr.ee/legalaid.gov.ua).