У Державному аграрному реєстрі за 2022 рік зареєструвалися понад 3,5 тисячі сільгоспвиробників із Полтавщини

У Державному аграрному реєстрі за 2022 рік зареєструвалися понад 3,5 тисячі сільгоспвиробників із Полтавщини

Цього тижня в усіх районах Полтавщини відбулися зустрічі представників органів влади і сільгоспвиробників області щодо проведення весняно-польових робіт. У селі Піщаному Кременчуцького району на зібранні з аграріями був заступник начальника Полтавської ОВА Олексій Бруслик.

Присутні обговорили питання нового посівного сезону, наявності насіння та пально-мастильних матеріалів, необхідності перепідготовки спеціалістів, зміни у законодавстві та підготовку до старту ринку землі в 2024 році для юридичних осіб, кредитування, допомогу від держави і міжнародних донорів у воєнний час.

Розглянули питання роботи Державного аграрного реєстру. Зокрема за 2022 рік у ньому зареєструвалися понад 3,5 тисячі аграріїв із Полтавщини.

«Державний аграрний реєстр – це єдиний цифровий хаб для агровиробників України. Кожен зареєстрований у системі може подати заявку на отримання державних субсидій, позик і технічної допомоги від ЄС, участь у цільових, кредитних програмах, – розповів Олексій Бруслик. – Хто не зареєструвався, вчасно не розібрався з цим сервісом, не зможе скористатися підтримкою держави та міжнародних організацій. Крім того, ДАР дозволяє вести звітність, надає прозорість у роботі, оперативно подати документи, не стояти в черзі й так далі. Цей реєстр постійно розвиватиметься. І всі, хто ним не користується, сам себе обмежує. ДАР – це підтримка малого та середнього бізнесу. А громади в свою чергу мають підтримувати фермерів, бо вони надають робочі місця, розвивають економіку, роблять усе, щоб гроші заходили в громаду».

Голова ГО «Полтавська обласна Асоціація фермерів і приватних землевласників імені Героя України, Героя Небесної сотні Віктора Чміленка» Василь Бурлака повідомив, що у 2022 році від полтавських аграріїв було подано багато заявок на участь у програмі, що фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу.

«Грошова допомога надавалася за двома напрямами: за обробку угідь  сільськогосподарського призначення та за утримування від 3 до 100 корів, – розповів Василь Бурлака. – На 2023 рік кошти теж виділятимуться в межах 

3 млрд грн на наше полтавське відділення. І це дуже добре. Адже всі, хто скористався програмою і все правильно заповнив у цифровій формі, отримали кошти. Приміром, сільгоспвиробники Козельщинської громади подали 83 заявки й отримали виплати у розмірі 10 мільйонів гривень. Це хороший показник, адже кошти зайшли в громаду, дали змогу фермерам придбали насіння, техніку, створити нові робочі місця. Тобто кошти ЄС пішли на розвиток».

Для прикладу, аграрії Семенівської громади подали 44 заявки, Глобинської – 99 заявок. 156 заявок підтримали від с/г виробників Кременчуцької громади, що дало їм змогу отримати 13 мільйонів гривень.

Крім того, у 2022 році агровиробники Полтавщини через ДАР отримали близько 1700 рукавів для зберігання зерна місткістю 200 тонн.

Учасники зібрання підсумували, що подібні зустрічі варто проводити систематично, адже вчасна комунікація дозволяє обговорити багато проблемних питань і знайти шляхи їх вирішення. Це стосується і правильності подачі заявок на участь у програмах, і реакції на зміни у законодавстві, і подачі своїх пропозицій від аграріїв до влади. Активно варто залучати до комунікації з Асоціацією фермерів і представників громад.