Проблема своєчасного виявлення глаукоми

Проблема своєчасного виявлення глаукоми

6 березня – Всесвітній день боротьби з глаукомою. Глаукома – це захворювання очей, що характеризується постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним розвитком типових дефектів поля зору, зниженням гостроти зору і атрофією зорового нерва.

Патологічний процес починається з погіршення бокового (периферичного) зору. При подальшому підвищенні внутрішньоочного тиску і відсутності лікування відбувається відмирання зорового нерва, що призводить до різкого зниження або повної втрати зору. Досить часто діагностика глаукоми проводиться вже при значному погіршенні зору або після його втрати.

Пов’язано це з тим, що, як правило, захворювання на ранніх етапах ніяк себе не проявляє.

В Україні зареєстровано близько 220 тисяч людей із глаукомою і щороку реєструється близько 20 тисяч нових випадків. Кожна п’ята людина з інвалідністю щодо зору втратила його внаслідок глаукоми. 74% людей з інвалідністю по зору мають нейродегенеративні захворювання, серед яких перше місце посідає глаукома.За результатами досліджень, ймовірність настання сліпоти на одне око через 20 років після виникнення захворювання і початку лікування складає 27%, а на обидва ока – 9%.У Європі на глаукому припадає 12% усіх випадків сліпоти.

Захворювання на глаукому може прогресувати з різною швидкістю. Раннє її виявлення та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу. Глаукома належить до ряду хвороб очей, які неможливо вилікувати повністю. Своєчасні профілактичні огляди у вашого сімейного лікаря чи терапевта допоможуть вчасно виявити проблему. Ви в групі ризику, якщо вам 40 чи більше років, у когось в родині була глаукома, маєте судинну патологію, короткозорість, були травми очей або хірургічні втручання.

Обов’язково треба звернутися до лікаря, якщо виникають такі симптоми:

“літаючі мушки” перед очима;

райдужні кола навколо джерела світла при погляді на нього;

затуманювання зору, часта зміна окулярів.

Найбільш схильні до розвитку глаукоми люди старше 40 років, у яких внутрішньоочний тиск (ВОТ) перебуває у верхній межі норми; люди з високим ступенем короткозорості після 40-50 років, з високим ступенем далекозорості (особливо жінки після 50 років); люди, які перенесли травми, запальні захворювання очей; люди, старші 60-70 років, навіть навіть якщо вони не скаржаться на проблеми з очима; люди з діабетом, ендокринними, нервовими і серцево-судинними захворюваннями; люди, які потребують тривалого курсу лікування гормональними препаратами; люди з підвищеним внутрішньоочним тиском, незалежно від віку; люди зі зниженим (щодо вікової норми) артеріальним тиском.

Як правило, глаукома характеризується безсимптомним, практично непомітним перебігом захворювання. Його ознаками можуть бути періодичне затуманення зору, поява «сітки» перед оком, відчуття важкості в оці, періодична поява райдужних кіл при погляді на джерела світла, відчуття дискомфорту, тяжкості, напруження в очах, незначна різь в оці, відчуття вологості в очах, погіршення зору в сутінках, незначний біль навколо очей. Із часом поле зору поступово звужується, людина перестає помічати розташовані збоку об’єкти, надалі хвороба призводить до прогресуючого зниження зору, причому згодом можлива повна його втрата.

Зір, втрачений внаслідок глаукоми, не підлягає відновленню.

Своєчасна діагностика глаукоми – це перший крок до збереження зору. Виявити глаукому може лікар-офтальмолог після повного діагностичного обстеження всієї зорової системи. Щоб визначити початок захворювання, одного вимірювання внутрішньоочного тиску недостатньо. При комплексній діагностиці на сучасному обладнанні детально обстежується очне дно і диск зорового нерва, а також досліджується поле зору. Тільки в ході такої діагностики можна виявити ті початкові прояви, що виникають ще до ранніх змін у полі зору, і вчасно зупинити процес. Іноді внутрішньоочний тиск підвищений, але інші ознаки глаукоми відсутні. Це зустрічається при різних ендокринних розладах і вимагає всебічного обстеження пацієнта. Огляд офтальмолога і вимірювання внутрішньоочного тиску не менше 1 разу на рік дадуть можливість своєчасно виявити і ефективно лікувати воробу. Лікування глаукоми на ранній стадії достатньо ефективне і, як правило, включає використання очних крапель, препаратів, які знижують внутрішньоочний тиск. При підборі препарату враховуються всі особливості – поєднання з іншими ліками, а також можливі протипоказання. Але важливо пам’ятати, що краплі не відновлюють баланс рідини в оці, а лише штучно його підтримують.

Хворий на глаукому потребує постійного обстеження задля того, щоб своєчасно внести зміни в режим лікування і, таким чином, запобігти погіршенню зору. Раннє виявлення захворювання, адекватне лікування та чітке дотримання рекомендацій фахівця – складові успіху в боротьбі з цією підступною недугою. Лікувати глаукому можна як медикаментозними засобами (краплі, уколи, пігулки), так і лазером та хірургічними методами.

Серйозна небезпека криється в тому, що іноді, після нормалізації внутрішньоочного тиску, пацієнти самостійно призупиняють призначене лікування, змінюють його режим, а це приводить до подальшого швидкого прогресування глаукоми та прискорення зниження зору.

Наразі глаукома є соціальною проблемою. Боротися з нею потрібно спільними зусиллями пацієнтів, лікарів, держави. Сьогодні діагностувати глаукому не складно. Потрібно лише, щоб пацієнт прийшов на огляд своєчасно!

Алла Дороженко, завідуюча офтальмологічним  відділенням КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім.О.Т.Богаєвського»