Що варто знати про системний червоний вовчак

• дисбаланс гормонів, стрес;
• дія ультрафіолету, радіації;
• контакт з шкідливими хімічними речовинами;
• вірусні інфекції (краснуха, цитомегаловірус);
• прийом деяких лікарських препаратів (ізоніазиду, протисудомних, гідралазина, особливо токсичних антибіотиків).

Також СЧВ передається у спадок – діти успадковують від батьків дефектні гени. Але це не означає, що хвороба проявиться в 100% випадків.

Ознаки червоного вовчака досить різноманітні і неспецифічні. У процес втягуються всі органи і системи, під час перебігу захворювання можуть приєднуватися всі нові симптоми. Найбільш характерні ознаки для хвороби СЧВ:

• із боку шкіри – висипання на обличчі у вигляді «метелика», випадання волосся, блідість;
• підвищена чутливість до сонячного світла;
• болі в суглобах, їх припухлість, обмеження рухів;
• тривала субфебрильна температура тіла (37-38^° С);
• порушення згортання крові: утворення гематом навіть після незначних ударів, спонтанні внутрішні кровотечі;
• слабкість, підвищена стомлюваність, сонливість;
• болі в грудях, задишка;
• головні болі, погіршення пам’яті;
• біль у м’язах;
• збільшення всіх груп лімфатичних вузлів;
• ураження нирок – нефрити.

Синдром червоного вовчака особливо небезпечний для жінок під час вагітності – він може викликати спонтанні викидні, невиношування, преєклампсію, передчасні пологи.

Рання діагностика, постановка діагнозу «системний червоний вовчак», своєчасно розпочата терапія значно покращують прогноз для пацієнта. Діагностика починається з огляду пацієнта, збору анамнезу і скарг. Для підтвердження діагнозу використовуються лабораторні дослідження:

• загальний аналіз крові (допомагає виявити анемію, зниження тромбоцитів, підвищення ШОЕ);
• біохімічне дослідження крові (для оцінки функції нирок і печінки, визначення вмісту С-реактивного білка);
• загальний аналіз крові (також допомагає оцінити функцію нирок);
• рівень специфічних антинуклеарних антитіл (АНА), антитіл до нативної ДНК.

Також для комплексного повноцінного обстеження важлива оцінка всіх органів – для цього проводяться інструментальні дослідження: ЕКГ, УЗД серця, нирок, органів черевної порожнини, КТ суглобів, електроенцефалографія, при необхідності – біопсія тканин.

Специфічна профілактика синдрому склеродермії не розроблена, бо досі не з’ясовані справжні причини розвитку хвороби. Для запобігання розвитку СЧВ застосовують загальні заходи:

• регулярні дозовані фізичні навантаження;
• відмова від куріння, вживання алкоголю;
• корекція харчування, особливо з достатнім вмістом в раціоні вітамінів;
• здоровий повноцінний сон;
• регулярне спостереження у ревматолога та інших фахівців;
• своєчасне лікування інфекцій.

Лікування

На жаль, системний червоний вовчак не може бути повністю вилікуваний, терапія захворювання спрямована на підтримку стану хворого і його якості життя, профілактику нападів загострення і ускладнень.

Враховуючи все вищесказане, закликаю уникати факторів, здатних спровокувати хворобу, а в разі потреби – негайно звертатися за медичною допомогою. Будьте здорові!

Раїса Шершова,

лікар-ревматолог поліклінічного відділення для дорослих №1

КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»