Як фізична активність допомагає долати стрес

Ні! Давайте одразу!

Бо так можна подолати гострий чи хронічний стрес та обернути його на користь організму. Щойно опинилися у стресовій ситуації, щойно серце закалатало, настрій став поганим, почуття бентежними… Це організм кричить: давай, негайно щось роби! Присідай, віджимайся та хоч боксерську грушу бий – теж непоганий варіант. Бо стрес, на який ми правильно відреагували, не тільки не завдасть шкоди, але і принесе радість та задоволення. І цьому є логічне еволюційне пояснення.

«Що робить маленька пташечка у лісі, коли на неї починає хтось полювати? Вона дуже швидко тікає. І летить такими піруетами, щоб її хижак не схопив. Що робить зайчик, коли на нього полює вовчик? Він бере свої лапки в інші лапки та б’є вовка з неймовірною силою, бо це його останній шанс у цьому житті. А якщо ти сам вовчик і на тебе нападає інший вовчик? То треба відкрити хижу пащу, напружити всі м’язи та спробувати вчепитися в горлянку швидше та міцніше, ніж це зробить суперник. Це дві універсальні, надані природою, відповіді на стрес: бий або тікай. І одне, і друге – це інтенсивне скорочення м’язів. Усі гормони, глюкоза, розпад глікогену спрямовані лише на те, щоб у вас билося серце, кров поступала до легень, які дають кисень, щоб працював мозок, який цим всім керує, і щоб доставити якомога більше поживних речовин до м’язів, які працюють через «не можу» і дають максимальну фізичну роботу», – пояснює Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені Богомольця НАН України.

Що ж буде, якщо не відповідати стресу активним фізичним навантаженням? Це порушення законів природи та прямий шлях до захворювання, пояснює Віктор Досенко. Бо стрес спрацює «вхолосту» і людина не отримає відповіді у вигляді … ендорфінів, тобто гормонів задоволення!

«Ви мали зробити щось неможливе, а не зробили нічого. Тому ваш мозок отримав тільки травму замість заспокоєння. Насправді ж усвідомлення «Ти вижив!», «Ти класний, ти молодець!» дозволяють стати сильніше і наступного разу знову відповісти та дати відсіч будь-якому агресору», – додає Віктор Досенко.

Для тих, кому активний спорт – це занадто ліньки, існує компромісний варіант.

«Це йога. Надзвичайно класний ресурс подвійної дії: він і для фізичної форми, і для збереження ментального здоров'я, стану душі та керування своїми емоціями. Це дійсно ідеальна комбінація фізичного навантаження. Дуже спокійного, але достатнього у поєднанні з певною ментальною концентрацією. Коли ми рік тому вводили спеціалізовану йогу для ветеранів у нашому закладі, всі казали: та хто з наших військових будуть на ту йогу ходити? І я тепер просто тішусь, коли під час сеансів наші прекрасні захисники стоять в асанах під релаксуючу музику. І це теж змінює парадигму свого здоров’я, це навчає людей новому, правильному і не завжди це про пігулки чи про крапельниці», – ділиться Ксенія Возніцина, неврологиня, директорка Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України.

Саме від йоги, від індійських традицій в психотерапію прийшла ще одна методика – сучасну доказову форму вона має під назвою «MindFulness», а більше відома як медитація. Здатність ловити змінений стан свідомості дуже допомагає ветеранам у реабілітації після стресових подій.

Отже, побороти стрес допоможе SMS: Sпорт, Mедитація і … Sекс – теж чудова форма фізичної активності, яку фахівці одностайно схвалюють.

Дискусія про ментальну безбар'єрність (bit.ly/44LHeAS) пройшла у межах лекторію Кураж, який підтримав комунікаційну кампанію Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська.

Разом з ГО Безбар'єрність «Кураж» залучив профільних спікерів до обговорення теми ментального здоров'я, безбар'єрності та створення рівних можливостей.

#тияк