Андрій Єрмак і Маргот Вальстрем провели друге засідання Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни

У режимі відеоконференції у засіданні також узяли участь: Президент Ірландії в 1990–1997 роках Мері Робінсон, комісар ЄС з питань довкілля, океанів і рибальства Віргініюс Сінкевічюс, професор, генеральний директор Європейського кліматичного фонду Лоранс Тубіана, міністр навколишнього середовища та зміни клімату Бразилії у 2010–2016 роках Ізабелла Тейшейра, віце-президент Європейського парламенту Гайді Гаутала, член парламенту Швеції Ребекка ле Муан. З українського боку долучилися: міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, Генеральний прокурор Андрій Костін, радники керівника Офісу Президента Дарія Зарівна та Олександр Бевз.

Відкриваючи засідання, Андрій Єрмак зазначив, що продовження російської агресії постійно збільшує кількість злочинів проти українського довкілля, тому ефективність діяльності цієї Міжнародної робочої групи надзвичайно важлива.

Керівник Офісу Глави держави наголосив, що захист довкілля, як і решта аспектів Української формули миру, потребує спільного бачення та зусиль.

«Екологічний напрям має на меті розробку та впровадження цілісного плану екологічного відновлення України від наслідків війни. Відповідні механізми, що будуть розроблені й застосовані для України, мають бути універсальними та ефективно запобігати злочинам проти довкілля у світі, бути відображеними у відповідних резолюціях Генасамблеї ООН та інших документах системи міжнародного права», – переконаний він.

Як зауважила Маргот Вальстрем, те, що сьогодні відбувається в Україні, має значення для всього світу.

«Ми повинні мати потужну відповідь щодо війни проти екології та підтримувати всі зусилля щодо притягнення до відповідальності за ці злочини», – переконана вона.

Маргот Вальстрем представила рамковий документ Міжнародної робочої групи, де визначені три пріоритети її роботи: максимально повна оцінка завданої довкіллю шкоди, пошук найкращої стратегії визначення та забезпечення відповідальності й відшкодування за ці злочини, а також рекомендацій щодо післявоєнного переходу України до «зеленої» економіки.

Генеральний прокурор Андрій Костін поінформував, що в Україні розслідується 14 випадків екоциду, скоєного під час агресивної війни РФ проти нашої країни. Зафіксовано вже 252 воєнних злочини, які призвели до заподіяння шкоди довкіллю. 6 червня, у день умисного підриву російськими окупантами Каховської ГЕС, розпочато розслідування за фактом воєнного злочину та екоциду.

Андрій Костін наголосив, що Україна стала першою державою, яка докладає зусиль для переслідування за екологічні воєнні злочини та екоцид.

За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, сьогодні близько 700 тис. га українських лісів розташовані на окупованих територіях або в зоні бойових дій, 2,4 млн га лісів – на звільнених територіях. Ці ліси потребують відновлення. 20% охоронних територій України постраждали від війни. Під російською окупацією на сьогодні перебувають 10 національних парків, 8 природних та 2 біосферні заповідники.

Руслан Стрілець повідомив, що місія Програми ООН з довкілля (UNEP) підготувала проект оцінки впливу на довкілля руйнування греблі Каховської ГЕС, очікується розробка програми відновлення навколишнього середовища. Україна засіяла сотні гектарів дна Каховського водосховища однорічними рослинами для захисту від пилових бур та поширення чужорідних видів.

Для відновлення природних екосистем триває реалізація програми Президента Володимира Зеленського «Зелена країна» з висадки 1 млрд дерев. Зокрема, навесні було висаджено понад 112 млн саджанців лісу, восени заплановано висадити не менше 90 млн дерев.

За підсумками засідання було ухвалено рамковий документ Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни. У ньому йдеться про те, що група присвятить найближчий рік використанню експертних знань в усіх зазначених вище сферах для просування рекомендацій, які допоможуть Україні рухатися до «зеленого» майбутнього, захищати її навколишнє середовище та досягнути належної справедливості у зв’язку із заподіяною шкодою.