Представлена Цільова модель системи надання послуг у сфері ментального здоров’я

В заході взяли участь представники Офісу Президента, міністерств та інших ЦОВВ, народні депутати, представники обласних військових адміністрацій, неурядового сектору, міжнародні партнери. Засідання проходило під співголовуванням віце-прем'єрки Ірини Верещук та міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.

Однією з ключових тем стало представлення результатів масштабного дослідження, що було здійснено в межах регіональної координації Координаційний центр КМУ / Mental Health UA. Регіональні координатори Всеукраїнської програми ментального здоров’я провели анкетування щодо психосоціальних послуг на рівні областей та громад серед надавачів та отримувачів відповідних сервісів. Аналізували психоемоційний стан отримувачів послуг, виявляли вразливі групи населення, рівень задоволеності сервісами, оцінювали потреби. Загалом опитування охопило113702 осіб, з них 43 749 отримувачів послуг та 69 953 надавачів у сферах освіти, охорони здоров’я, соціальних служб тощо.

Серед отримувачів найбільшу довіру, як джерело інформації про ментальне здоров’я, викликають офіційні медіамайданчики органів влади, а також психологи і психіатри. Надавачі послуг надають перевагу лише знайомим фахівцям.

Отримувачі послуг оцінили загальну задоволеність сервісами, що наразі діють на місцях, в 4,25 бала з 5. Найбільше незадоволені послугами з ментального здоров’я люди старше 60 років.

Щодо оцінки власного психоемоційного стану отримувачі послуг розділились: серед молоді найбільше поширені байдужість та відсутність сенсів у майбутньому, а доросле покоління частіше нарікає на панічні настрої з якими важко впоратись.

На питання - з ким ви хотіли б поговорити про стрес? - більшість висловили готовність довіритись сімейному лікарю або психологу.

Надавачі послуг усіх сфер зазначають значне зростання навантаження на роботі після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, медики нарікають на велику кількість пацієнтів, освітяни на дистанційну форму навчання та постійні тривоги, соціальні працівники на нестачу кадрів. Усі вважають за необхідне збільшення можливості навчання програм щодо ментального здоров’я та необхідність зробити існуючі послуги видимими для людей.

Ще триває картування послуг у сфері ментального здоров’я, під час якого визначаються сервіси, що реально працюють. Досліджується 1470 громад країни. На засіданні, в якості прикладу, навели аналіз послуг у Дніпропетровській області, де виявлено, що у 36 громадах взагалі відсутні заклади, де надають послуги у сфері ментального здоров’я.

Окремо на засіданні МКР було презентовано проєкт «Плану дій на 2024-2026 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року» та оновлення документу «Пріоритетні багатосекторні заходи з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні під час та після війни: оперативна дорожня карта».

– Робота над удосконалення цих важливих документів триває. Тому запрошую усіх дотичних долучатись до цього процесу. Зокрема, щодо Оперативної дорожньої карти, яка спрямована на консолідацію поглядів та зусиль усіх стейкхолдерів, Координаційним центром вже зібрано та опрацьовується понад 200 пропозицій від сектору державного управління та близько 70 від неурядового, - зазначила директорка з координації органів центральної і виконавчої влади Координаційного центру з психічного здоров’я при КМУ, радниця Прем’єр-міністра України Ірина Микичак.

І анкетування, і план дій, і дорожня карта були враховані під час створення Цільової моделі системи надання послуг у сфері ментального здоров’я. Вона була розроблена Координаційним центром та представлена на засіданні Міжвідомчої координаційної ради. Головна мета Цільової моделі - сформувати спільне бачення майбутньої системи, визначити ролі та завдання всіх міністерств, посилити міжвідомчу взаємодію та модернізацію державної політики у сфері ментального здоровʼя. Ключові слова для моделі багато та між: система послуг багаторівнева та багатокомпонентна, міжсекторальна та міждисциплінарна. Цільова модель стане основою для урядових рішень та підготовки Закону України про ментальне здоров’я.

- Ініціювавши створення Всеукраїнської програми ментального здоровʼя, Олена Зеленська поставила ментальний добробут у перший ряд пріоритетів майбутньої відбудови. Саме тому Цільова модель, яка базується на аналітиці та аудиті, світових трендах стане фундаментом для подальшого формування державної політики в сфері ментального здоров’я в усіх без виключення секторах. Ментальне здоров’я в усіх політиках - ключова теза цього бачення. Світ викристалізував цей підхід як реагування на пандемію ковіду. В Україні війна та гуманітарна криза також запустили невідворотність розвитку сфери ментального здоров’я. Тобто не робити - не вийде, - наголосила керівниця Координаційного центру Оксана Збітнєва.

- Наразі є гарна можливість ділитися позитивним досвідом, вдалими напрацюваннями задля масштабування того, що добре виходить. Це також важливо, аби уникнути можливих негативних наслідків. Ми вдячні Координаційному центру з психічного здоров’я за те, що показуєте, як це має виглядати у взаємодії з усіма учасниками процесу. Тому давайте ділитися напрацюваннями, бо я знаю, що у кожного є дуже багато корисного досвіду, який нам всім потрібний, - закликала учасників співголова Міжвідомчої координаційної ради, віцепрем'єрка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

Також під час засідання було оголошено про проведення низки просвітницьких заходів на всеукраїнському та регіональних рівнях на честь Дня ментального здоров’я, 10 жовтня. Мета – нагадати всім про важливість піклування про ментальне здоров’я та підвищити обізнаність щодо цієї сфери нашого життя.

Супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олена Зеленська забезпечує Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертного партнерства та підтримки World Health Organization (WHO). Майданчиком для ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада КМУ.

#тияк