15 жовтня – Всесвітній день боротьби з раком грудей

Кожного року від раку молочної залози у світі помирає понад пів мільйона жінок (або одна жінка – щогодини). Злоякісні новоутворення молочної залози посідають перше місце у структурі онкологічної захворюваності та смертності жіночого населення в Україні. Ця патологія у чоловіків зустрічається рідко.

У Полтавській області захворюваність залишається високою і становить 71,4 на 100 тисяч жіночого населення, в минулому, 2021році – 73,1 (по Україні у 2021р. – 60,3, у 2022р. – 50,3;).

За 2022 рік серед населення області виявлено 516 нових випадків раку молочної залози у жінок і 4 випадки раку грудної залози у чоловіків. Кожна третя жінка звертається по допомогу до лікаря в занедбаній стадії. Серед тих, хто захворів на рак молочної залози, 32,7% – жінки віком від 30 до 55років: особи  репродуктивного та працездатного віку.

Наразі остаточно невідомо, що саме спричиняє рак молочної залози, але існують певні фактори ризику розвитку цієї хвороби.

Фактори ризику виникнення раку молочної залози

• Спадкова схильність. Високий ризик захворіти у дівчат, чия мати, бабуся або інші близькі родичі жіночої статі перенесли онкологію грудей.
• Відсутність вагітностей та пологів.
• Пізня перша вагітність (у 30 років і старше).
• Вік. (ймовірність захворювання зростає після 40 років і стає максимальною до 64 років).
• Ранній початок менструацій – у віці до 12 років.
• Пізня менопауза – після 55 років.
• Аборти в минулому.
• Безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії у менопаузі.
• Народження першої дитини у віці понад 30 років.
• Високий рівень естрогену в крові.
• Супутні захворювання ендокринної системи (гіпотиреоз, цукровий діабет), серцево-судинні (артеріальна гіпертензія), репродуктивної системи (міоми, ендометріоз).
• Спосіб життя сСистематичне паління, зловживання алкоголем, надмірна вага та ожиріння, фізична інертність, стрес).
• Перенесений раніше рак  грудей або рак яєчників.
• Несприятливі чинники навколишнього середовища( погіршення екології, плив  джерел радіації).
• Травми та проліферативні захворювання молочних залоз (фіброзно-кістозна мастопатія).
• Не слід забувати систематичне самообстеження молочних залоз щомісяця наприкінці менструації (на 7-14 день менструального циклу). Зверніть увагу на зміни форми молочної залози, її шкіри та соска, виділення із соска молочної залози, ущільнення в молочні залозі, збільшення пахвових лімфовузлів.

Симптоми, що дають підстави запідозрити рак молочної залози:

• прозорі або кров’янисті виділення з грудей;
• втягнення соска, деформація ареоли;
• зміна кольору (почервоніння), форми або зовнішнього вигляду або структури шкіри  грудей (набряк, збільшення або зменшення розмірів);
• зміна шкіри молочної залози по типу «апельсинової кірки»;
• ущільнення або новоутворення у молочних залозах;
• ерозії, кірочки, виразки в зоні соска, ареоли;
• збільшення пахових або надключичних лімфовузлів.

Перераховані симптоми не завжди однозначно вказують на рак молочної залози, але виключити злоякісне захворювання може тільки фахівець після обстеження. Якщо ви помітили один або кілька симптомів, зверніться до лікарів Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру для повноцінної та якісної діагностики.

Профілактика

Важливо дотримуватись здорового способу життя, проходити систематично профілактичні огляди, лікувати передракові захворювання. Жінкам до 40 років раз на рік потрібно проходити УЗД молочних залоз і консультацію мамолога. Після 40 рокі, слід робити мамографію кожні два роки, а за наявності деяких факторів ризику – один раз на рік. Після 50 років потрібно проходити мамографію щороку. Провідним методом ранньої діагностики раку молочної залози у світі вважають мамографію. Із введенням мамографічного скринінгу у країнах Європи значно збільшилася кількість виявленого первинного раку молочної залози.

При необхідності, жінка має бути направлена в спеціалізований заклад для більш ґрунтовного обстеження, що може включати МРТ молочних залоз, сцинтиграфію (радіоізотопне дослідження кісток скелету), комп'ютерну томографію, ПЕТ-КТ. Для встановлення точного діагнозу необхідно провести біопсію утворення молочної залози. Це може бути пункційна аспіраційна біопсія (тонкоголкова) для проведення цитологічного дослідження та трепан-біопсія, яка дозволяє одержати стовпчик тканини для гістологічного дослідження.

Успішне лікування раку молочної залози залежить від стадії захворювання. При першій стадії своєчасне лікування призводить до одужання 95% пацієнток.

Основна рекомендація – регулярно проходити профілактичні огляди. Ви проходите обстеження не для того щоб виявити хворобу, а для того, щоб бути впевненою, що ви – здорові! Рання діагностика рятує життя!

Василь Кир’ян, завідуючий хірургічним відділенням КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради»