13 листопада – Міжнародний день незрячих

Не соромтеся запропонувати незрячому допомогу. Доторкніться до руки й запитайте: «Вам допомогти?». Якщо вашу допомогу прийняли, попросіть людину взяти вас під руку і йдіть на пів кроку попереду. Не потрібно хапати її за руку і тягнути за собою. Попереджайте людину про перешкоди: сходи, калюжі або ями. Розповідайте про те, що вас оточує і що відбувається навколо. Якщо допомога не потрібна, не ображайтеся. Можливо, цю ділянку шляху людина знає добре і їй не потрібна ваша допомога, це може тільки зашкодити її орієнтації в просторі.

Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, називаючи ім’я, навіть якщо вона вас не бачить, а також називайте всіх присутніх у кімнаті під час розмови. Якщо під час розмови ви відходите, попередьте людину про це.

Цілком нормально вживати слово «дивитися». Для незрячої людини це означає «дивитися руками», тобто відчувати.

Не треба намагатися силоміць посадити людину, підштовхуючи до стільця. Запропонуйте сісти, опишіть, де в кімнаті стоїть стілець, а потім покладіть її руку на спинку стільця.

За столом треба запропонувати безпечне місце, щоб незряча людина не перекинула чайник з окропом, посуд або вазу з квітами. Якщо ви обідаєте разом, розповідайте про те, яку приносять їжу, де її поставили і що є в тарілці. Це допоможе людині самій знайти потрібну страву. Також не варто нічого класти на чужу тарілку, не попередивши про свій намір.

Якщо ви працюєте з незрячою людиною і маєте передати їй інформацію, з’ясуйте, в якій формі людина хоче її отримати: шрифт Брайля, великий шрифт, аудіо. Якщо у вас немає змоги подати інформацію в потрібному форматі, віддайте її в тому вигляді, в якому вона є, це краще, ніж нічого. Коли незряча людина повинна підписати документ, прочитайте його обов’язково повністю. Інвалідність не звільняє людину від відповідальності, обумовленої документом.

Стежте, щоб двері, віконні рами, дверцята меблів були зачинені й не завдали шкоди людині під час пересування. Звертайте увагу на наявність предметів, що б’ються.

Не забирайте без попередження білу тростину, за допомогою якої люди з порушеннями зору орієнтується у просторі.

Спілкуйтесь із людиною, яка має порушення зору так, як ви спілкуєтесь зі знайомими. Основні принципи спілкування між людьми – повага і доброзичливість. Якщо ви зустрінете на своєму шляху людину з порушеннями зору, пам’ятайте, що це така сама людина, як і ви, з тими ж почуттями, думками, турботами.

Людині з порушенням зору важко самостійно пересуватися у сильний вітер, дощовиту погоду, по території, що вкрита снігом; в умовах великого шуму (якщо голосно на підприємстві працюють двигуни або на майданчику поряд голосно грають діти тощо). Тому, якщо ви бачите людину, яка за цих умов рухається у вашому напрямку – запропонуйте їй допомогу.

Хусам Духаір, лікар-офтальмолог  КНП «Чутівська ЦЛ»