Як запобігти переохолодженню взимку і що робити, якщо це сталося?

Симптоми загального переохолодження

Загальне переохолодження розвивається таким чином:

• спочатку з’являються лихоманка, слабкість, втома та сонливість;
• розвивається дрібне тремтіння м’язів і "гусяча шкіра";
• якщо несприятливі фактори все ще впливають, холодове тремтіння досягає максимуму;
• з’являється поверхнева гіпотермія (зниження температури та охолодження);
• сонливість починає переходити в розлад свідомості.

Симптоми локального обмороження

Місцеве обмороження розвивається поступово і має чотири стадії.

Коли людина отримує локальне обмороження першого ступеня, то усе починається із відчуття оніміння, поколювання та «обпечення». Уражена шкіра стає блідою, а після зігрівання набрякає і набуває багряно-червоного відтінку.

Це ушкодження не є небезпечним і повністю відновлюється через кілька днів без наслідків, запевняють у МОЗ.

Другий ступінь місцевого обмороження характеризується появою пухирців із прозорим вмістом. Після спроб зігрітися шкіра починає свербіти, що супроводжується різким болем в уражених місцях. На відновлення шкіри може знадобитися два тижні.

У випадку обмороження третього ступеня починається змертвіння всіх шарів шкіри. При цьому пухирі наповнені кров’яним вмістом.

Загоєння може тривати понад місяць і супроводжується утворенням рубців.

Обмороження останнього, четвертого ступеня спричиняє некроз шкіри та м’язів. Це найважчий стан. Тож лікування та реабілітація може тривати довго. Тож важливо не допускати виникнення загального переохолодження та місцевого обмороження.

Як запобігти переохолодженню та обмороженню

Аби низька температура не спричинила травму, необхідно:

• обмежити час перебування надворі в холодну, сиру або вітряну погоду;
• одягатися за принципом багатошаровості;
• носити вітрозахисний і водонепроникний верхній одяг, щоби захиститися від вітру, снігу та дощу;
• обирати спідню білизну, що відводить вологу від шкіри. Варто відмовитися від бавовняної, адже вона поглинає вологу;
• змінювати мокрий одяг якомога швидше;
• носити капелюх або пов’язку, яка повністю закриває вуха (важкі вовняні або вітрозахисні матеріали є найкращими головними уборами для захисту від холоду);
• задля кращого захисту варто носити рукавиці, а не рукавички;
• носити шкарпетки та устілки, які добре сидять, відводять вологу та забезпечують ізоляцію. Можна використовувати спеціальні грілки для рук і ніг;
• шукати тепле укриття, якщо ви помітили ознаки обмороження;
• їсти добре збалансовану їжу та пити достатньо води – це допоможе зігрітися навіть перед тим, як вийти на мороз;
• не перебувати довго в одній позі чи нерухомо.

Як допомогти людині при переохолодженні

переконайтеся у відсутності небезпеки для себе, оточуючих та постраждалого;

спробуйте захистити людину від холоду;

заспокойте постраждалого та поясніть свої подальші дії;

викличте екстрену медичну допомогу й дотримуйтеся вказівок диспетчера.

Якщо у постраждалого ознаки загального переохолодження:

перемістіть людину в тепле приміщення;

зніміть із неї холодний, вологий одяг;

якщо постраждалий при тямі, дайте йому безалкогольні теплі напої.

Якщо у постраждалого ознаки відмороження:

перемістіть людину в тепле приміщення;

обережно, без зусиль зніміть із постраждалого холодний, вологий одяг/взуття;

накладіть на уражені ділянки тіла чисті, стерильні, сухі марлеві пов’язки без здійснення додаткового тиску на шкіру;

за необхідності знерухомте уражені кінцівки;

якщо постраждалий при тямі, дайте теплі напої;

не масажуйте й не розтирайте уражені ділянки, не застосовуйте місцево джерела тепла;

не пошкоджуйте наявні на місці обмороження пухирі;

накрийте постраждалого термопокривалом/покривалом;

забезпечте постійний нагляд за ним до приїзду бригади екстреної медичної допомоги;

при погіршенні стану постраждалого до приїзду швидкої медичної допомоги повторно зателефонуйте диспетчеру екстреної медичної допомоги;

за можливості спитайте у постраждалого або оточуючих інформацію щодо обставин отримання травми, щоб передати її фахівцям "швидкої" або диспетчеру.

Якщо постраждалий знепритомнів до приїзду медиків, визначте ознаки життя та якщо їх немає, розпочніть серцево-легеневу реанімацію.

Єгор Лушин, лікар-ортопед-травматолог  

КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»