Деімперіалізація на Полтавщині

Цей Закон задає правові межі для процесу, який активно триває в Україні вже понад рік та передбачає реалізацію на державному та регіональному рівні низки заходів щодо усунення маркерів російської імперської політики з вітчизняного публічного простору, що були покликані прив’язувати Україну до Росії чи демонструвати вищість російської культури. Тому очищення українського публічного простору від цієї імперської символіки є складовою ментального спротиву агресору. Реалізація Закону потребує об’єднання зусиль і тісної співпраці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, експертів і громадськості, адже Закон визначає процедури і чіткі терміни, впродовж яких Україна повинна позбутись російської імперської символіки, і зробити це виключно у рамках чинного законодавства України.

Закон охоплює сфери публічного простору, топоніміки, назв юридичних осіб, пам'ятників, пам'ятних знаків і знаків для товарів і послуг; визнає злочинною та засуджує російську імперську політику; забороняє пропаганду символіки російської імперської політики (крім прописаних у законі винятків), визначає порядок ліквідації такої символіки з публічного простору; забороняє присвоєння назв, які глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики та сучасної РФ як держави-агресорки, географічним обʼєктам, юридичним особам та обʼєктам права власності.

Протягом 2022-2023 років від дня початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну почалася стихійна і активна кампанія звільнення українського суспільства від російського імперського спадку. Як і в усій Україні, на Полтавщині з ініціативи органів місцевого самоврядування було демонтовано 54 обʼєкти. За темпами деімперіалізації та дерусифікації Полтавщина вийшла у всеукраїнські лідери та за версією громадського проєкту «Деколонізація. Україна» область посіла 5-е місце.

Якщо говорити про перейменування урбанонімів – топонімічних назв у межах населених пунктів, слід зазначити, що протягом 2022-2023 років в області органами місцевого самоврядування перейменовано 2028 урбанонімів у населених пунктах (понад 72%). Зокрема, у Лубенському районі – 318, у Миргородському районі – 509, у Полтавському районі – 700, у Кременчуцькому – 501.

Наразі 772 урбаноніми органами місцевого самоврядування визначені як такі, які належить перейменувати у 2024 році, проте триває процес громадських обговорень, відповідними робочими групами опрацьовуються варіанти назв.

Російська імперська доба залишила на Полтавщині цілий вінок слави «руського міра», який буйним цвітом квітнув у назвах вулиць, провулків, площ тощо. Отже, фаворитом у назвах був Юрій Гагарін (330 назв). Також в області було урбанонімів: 194 - Першотравневих (1 травня), 128 – Пушкіна Алєксандра, 90 – Мічуріна Івана, 82 – Чкалова Валєрія, 72 – Ватутіна Ніколая, 70 – Горького Алєксєя, 52 – Комарова Віктора, 39 – Кошового Олега, 38 – Маяковського Владіміра, 31 – Лермонтова Міхаіла, 29 – Космодемʼянської Зої, 22 – Макаренка Антона, 18 – Кутузова Міхаіла, 18 – Убийвовк Лялі, 16 – Партизанських, 16 – Леніна Владіміра, 12 – Толстого Льва, 4 – Московських.

Під час перейменування топонімів відбувалося також приведення назв до вимог українського правопису, керуючись законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Якщо з питанням перейменуванням урбанонімів ситуація зрозуміла та передбачувана, то вилучення з публічного простору матеріальних обʼєктів потебує певних фінансових видатків, а також дотримання певних процедур, повʼязаних з вилученням памʼяток історії та архітектури з різних державних та місцевих реєстрів.

Отже, у 2022-2023 роках в області демонтовано 54 пам’ятники, погруддя, пам’ятні знаки, пам’ятні дошки, написи тощо (23,1%). Належить прибрати з публічного простору або провести реконструкцію ще 180 об’єктів. Окремі пам’ятники є капітальними спорудами великого розміру, демонтаж та/або переміщення яких потребує фінансових видатків та є технічно складним.

Також, окрім питань перейменування назв у населених пунктах та демонтажу матеріальних об’єктів, належить перейменувати 18 населених пунктів. Зокрема, у Полтавському районі – 9 (село Надежда Диканської громади, село Чкалове, село Красне та село Леваневське Кобеляцької громади, села Першотравневі у Зіньківській та Чутівській громадах, село Первомайське Михайлівської громади, село Прогрес Білицької громади, село Красне Мартинівської громади); у Лубенському районі – 4 (село Першотравневе Пирятинської громади, село Олексіївка Гребінківської громади, село Червоні Пологи Лубенської громади, село Бригадирівка Хорольської громади); у Миргородському районі – 4 (село Першотравневе Шишацької громади, село Червона Балка, село Червона Слобідка та село Зірка Лохвицької громади); у Кременчуцькому районі – 1 (село Новомосковське Глобинської громади). На сьогодні по 8-ми населеним пунктам не вироблені пропозиції щодо перспективних назв – керівництво громад разом з депутатами саботують вимоги чинного законодавства у цій сфері. Невідомо, які мотиви спричиняють таке ставлення місцевих чиновників, але ж все одно населені пункти, які мають бути перейменовані, будуть перейменовані.

Процес деімперіалізації публічного простору не є безкінечним і творчим, а є процесом правовим та чітко обмеженим як у часі, так і межами повноважень кожного з суб’єктів, до повноважень яких належать права та обовʼязки вживати певних заходів та вчиняти певні правочини під час ухвалення управлінських рішень.

Зокрема, законом передбачено декілька етапів цього процесу. Відповідно до норм Закону, у місцевих рад є 6 місяців, починаючи з 27 липня 2023 року, аби вилучити з публічного простору назви та пам’ятники, присвячені російським імперським діячам та географічним об’єктам країни-агресора. Якщо протягом цього строку місцеві ради не виконають норми Закону, такі повноваження перейдуть до голів громад, які повинні їх виконати протягом наступних 3 місяців – з 27 січня до 27 квітня 2024 року. Якщо і голови громад не усунуть символіку російської імперської політики, то цю функцію виконають обласні адміністрації протягом наступних 3-х місяців.

Верховна Рада України за поданням органів місцевої влади має привести у відповідність до Закону назви населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики, а також русифіковані назви. Нові назви мають обрати мешканці громад. У разі, якщо такі дії не будуть вчасно вчинені на місцевому рівні, то за поданням Українського інституту національної памʼяті буде змінено недеімперіалізовані назви. Кінцевою датою реалізації вимог Закону є 27 липня 2024 року.

Для тих, кого цікавить ця тема, пропонуємо ознайомитися зі Збірником матеріалів, рекомендацій і документів щодо виконання вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», розроблених фахівцями Українського інституту національної пам’яті (https://goo.su/Fg4MItH). У збірнику міститься інформація, яка детально пояснює, чому усунення імперських стереотипів, міфів, наративів і маркерів зі свідомості українців та нашого публічного простору сьогодні є питанням національної безпеки. В основній частині видання вміщено інформацію про те, як з’ясувати належність тих чи інших об’єктів до пропаганди російської імперської політики, визначитися із виконавцями і термінами реалізації та винятками Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».