Із 5 по 11 лютого триває інформаційно-роз’яснювальний тиждень з нагоди Всесвітнього дня боротьби проти раку

• фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
• хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
• біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барр, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язане з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється через зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

• кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;
• зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також повинні насторожити виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);
• збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;
• видозміна родинки – швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення повинні стати приводом для звернення до дерматолога;
• порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішка крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;
• порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;
• патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;
• безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнаки лише на пізніх стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичнее лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

• мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;
• цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;
• скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;
• скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворювань на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику. Це найчастіше:

• вживання тютюну та алкоголю;
• зайва вага чи ожиріння;
• нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
• відсутність фізичної активності;
• хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
• утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

Тетяна Онищенко, лікар загальної практики – сімейний лікар

КНП «Центр ПМСД Білицької селищної ради»