10 років спротиву. Історія Марії (позивний «Сакура»)

Марія («Сакура») пішла добровольцем до ЗСУ у 2023 році. Наразі вона служить в аеророзвідці у складі 121 окремої бригади територіальної оборони (121 ОБрТрО) на Херсонщині.

Марія народилась і виросла у Феодосії. В той час, коли росіяни зі зброєю в руках прийшли на українські землі та розпочали війну, захопивши Крим, дівчина виходила на демонстрації разом із молодіжною спільнотою та вірила, що світ не допустить подібної несправедливості. Окупацію Криму Марія сприйняла як особистий виклик, тому єдиною реакцією на ці події міг бути лише спротив.

Дівчина, яка тривалий час прожила під російською окупацією, вийшла заміж і народила дитину, кілька разів намагалася забрати дочку та виїхати з Криму до Києва, де на той час працювала її мати, але кожного разу поверталася через труднощі, з якими стикалася. Важливим фактором було й те, що Марія не могла покинути напризволяще стареньких бабусю та дідуся.

У Криму теж було нелегко. Мати Марії працювала в Києві на українському телебаченні режисером. Окупанти про це знали, тому у дівчини періодично виникали проблеми.

Лише у 2020 році, після смерті бабусі та дідуся – останніх рідних людей, які пов’язували її з Кримом, Марія змогла забрати дочку й остаточно залишити півострів.

На момент початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Марія перебувала за кордоном на заробітках. Після приїзду в Україну вона здійснила свою першу поїздку на Донеччину, а вже незабаром – і другу. І вже тоді, навесні 2023 року, дівчина ухвалила рішення доєднатися до війська.

Шлях до війська для Марії був довгим, але врешті вона досягла своєї мети.

Сьогодні Марія бореться за те, щоб її донечка Аліса жила у вільній країні. Щоб вона пишалася мамою та повернулася до рідного українського Криму.