19 квітня 2024, 19:37
Сьогодні я був на передовій – саме там, де російська армія зосереджує найбільше зусиль для наступу. На відміну від наших солдатів, окупанти мають достатньо зброї, достатньо снарядів, і, що найгірше, – вони, на жаль, досі контролюють наше небо. В цих умовах наші, українські солдати – справжні герої – роблять усе можливе, щоб стримати російські атаки. Але протистояти бомбардуванням лише хоробрістю несправедливо, відвага наших людей не може стати єдиним захистом від безпілотників і ракет. Наші позиції на передовій потребують реального захисту від авіаударів. А наші міста, наші села, вся територія України потребує реального захисту неба. Сьогодні вранці наші міста Дніпро, Кривий Ріг та Синельникове зазнали ракетних ударів із боку Росії. У Дніпрі зруйновано звичайний житловий будинок, під завалами опинилися люди. Пошкоджено залізничний та автовокзал... Це лише один ранок в одному місті, але російські терористи завдають ударів по нашій країні щодня та щоночі у різних містах і громадах. Такі міста, як Харків, Одеса, Суми, Чернігів, Миколаїв, Херсон, Дніпро та інші, не мають надійного захисту від російських терористів. Поки я готувався до цієї розмови, вони завдали удару по морському порту «Південний». Кілька ракет влучили в портові споруди, не лише українські, а й сінгапурські.
Тільки з початку цього року – трохи більше, ніж за три місяці – по Україні було випущено майже 1200 російських ракет, зокрема й аеробалістичних, а також понад 1500 «шахедів». Частину цього зла нам вдалося нейтралізувати – збити. Але тільки частину, на жаль, меншу частину ракет, не всі «шахеди», якими іранський режим поділився з Росією, і не всі 8500 керованих бомб. Росія вдається до більш прорахованих масованих ударів, які руйнують нашу енергетичну систему.
Очевидно, що Україна самотужки не має достатньо сил, щоб захиститися від російських терористичних ударів. І правда в тому, що абсолютній більшості країн світу та нашої спільної євроатлантичної спільноти так само не вистачило б лише власних сил, щоб захистити життя. Саме для цього було створено НАТО, і саме для цього працюють альянси у світі – коли всі разом стають на захист життя, зло не може перемогти всіх, одного за одним. І ми бачимо дію цього принципу – бачимо рішучий альянс: серед вас є ті, хто показав це всьому світу.
Шановні друзі!
Світ став свідком союзу, який не має собі рівних у протидії терору. Ізраїль не залишився наодинці, і майже всі сто відсотків ударів по ньому були нейтралізовані. Це переконлива ефективність повітряного щита країн НАТО, вашої протиповітряної оборони, вашої бойової авіації – усього, що зараз було задіяне в небі Близького Сходу і знищило не тільки іранські безпілотники та ракети, а й кілька небезпечних міфів. Особливо міф про те, що дії членів НАТО на захист третьої країни від безпілотників і ракет призводить до втягування НАТО у війну і що збиття «шахедів» або ракет нібито може розглядатися як пряма конфронтація з армією, яка застосувала цю зброю. Для дій союзників на Близькому Сході не було потреби активувати 5-ту статтю, і союзники діяли разом, щоб захистити державу, яка не є членом Альянсу.
Україна не просила вас посилати своїх військових воювати з російськими окупантами, українці самі тримають лінію фронту, одержуючи військову допомогу. Але зараз допомога все ще дуже обмежена, і, зокрема, ми все ще очікуємо на нові пакети підтримки від Сполучених Штатів. Американська підтримка надто довго була під питанням. Усе, що ставиться під сумнів для захисту свободи, є точною відповіддю для Путіна: він відчуває спокусу діяти щоразу, коли Захід сповільнюється.
Україна просила й просить усіх вас підтримати наші дії достатньою кількістю зброї та снарядів, і це реалістичне прохання. Я вдячний кожному лідеру й кожній країні, які зараз, поки ми очікуємо життєво важливого рішення від Конгресу США, пропонують власні ініціативи, щоб упоратися з нестачею зброї, включно з артилерією, безпілотниками та іншими ініціативами. Але результат кожної ініціативи можна виміряти лише реальними можливостями наших воїнів на передовій – реальними снарядами та реальною зброєю в їхніх руках. Україна просить зробити все, щоб ініціативи щодо підтримки були реалізовані в повному обсязі.
Очевидно, що зараз, коли Росія має перевагу в повітрі та може покладатися на свій ракетний терор і свої дрони, наші можливості на землі, на жаль, обмежені. І ви показали, як це можна подолати.
НАТО об’єднує не лише військові сили своїх країн-учасниць, а й гуманітарний дух націй. Це Альянс, який захищає людей і життя, а отже, у своїх діях має керуватися ідеєю, що всі люди рівні у своїй гідності та правах і що дане Богом життя однаково цінне всюди на Землі. Тому такий дивний вигляд має різниця в рішучості захистити життя та свободу: десь вона сильніша, а десь слабша. Десь «шахеди» збивають, а десь ті ж «шахеди» можуть летіти по траєкторії терору. Десь балістичні ракети знищуються, а десь, на жаль, вони досягають своїх цілей. Десь постачання справді сучасної зброї є достатнім для захисту життя, тоді як в інших місцях зброя XX століття є найвищим критерієм з багатьох поглядів, особливо щодо авіації.
Путіна треба спустити з неба на землю, і наше небо має знову стати безпечним, і це реально. І це повністю залежить від вашого вибору. Це вибір, чи справді життя всюди однаково цінне. Це вибір, чи однаково ви ставитеся до всіх партнерів. Вибір, чи справді ми союзники.
Ми прямо це кажемо: для оборони нам потрібно ще сім систем Patriot чи подібних ЗРК, і це мінімальна кількість. Вони можуть урятувати багато життів і реально змінити ситуацію. У вас є такі системи. Будь ласка. По-друге, ми вже давно говоримо про мільйон артилерійських снарядів для України. Їх потрібно нарешті доправити на передову. По-третє, це наша далекобійна здатність. Це абсурдно, коли партнери бояться своєї сили. Що більше в руках наших бійців далекобійної зброї, то ближчий мир. На лінії фронту зараз дуже потрібні ракети великої дальності та артилерія. Четверте – авіація. Якщо в нас є коаліція винищувачів, то потрібна достатня кількість літаків, щоб реально подолати російський повітряний флот. Справа не в кількості обіцянок, а в реальній кількості літаків у небі. І п'яте – це швидкість. Цього року ми не можемо чекати на ухвалення рішень. Прошу вас якнайшвидше розглянути наше прохання про вашу рішучість – кожен із його елементів.
Дякую вам за увагу та підтримку!
І я вдячний кожній країні та кожному лідеру за всю надану нам підтримку.
Слава Україні!
Підпишіться, щоб отримувати листи.