СНПК: Що це? Як діяти? Де отримати допомогу?

Це форма гендерно зумовленого насильства (ГЗН), яка є набагато ширшою за видами, що є особливо небезпечним, так як інколи постраждалі в ході жахливих подій сприймають це як частину агресії ворога.

В умовах окупації не існує поняття добровільної згоди. Це фізичний і психологічний примус, сексуальна експлуатація з шантажем: щоб не вбили, щоб отримати їжу або ліки.

За останніми даними Офісу генерального прокурора України, зафіксовано 270 випадки фактів СНПК.

Проте реальна кількість постраждалих є значно вищою. Адже ще й досі залишаються окупованими значні території нашої країни, на яких можуть перебувати постраждалі від СНПК.

Крім того, особи можуть боятися або соромитися звертатися по допомогу, звинувачуючи себе в тому, що сталося.

Які дії вважаються СНПК:

• зґвалтування;
• сексуальне рабство;
• примус до проституції;
• примусова вагітність або примусовий аборт;
• примусова стерилізація;
• примусовий шлюб;
• примусове спостереження за статевим актом інших людей;
• примусове оголення;
• завдавання фізичної шкоди статевим органам;
• будь-які інші форми сексуального насильства, вчинені щодо жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, які безпосередньо чи опосередковано пов’язані з конфліктом.

Що робити, якщо ви стали жертвою СНПК

• промийте рани, тріщини, слизові оболонки чистою водою;
• знайдіть безпечне місце, де ви зможете відпочити й заспокоїтися;
• не звинувачуйте себе в тому, що сталося, ви не винні та маєте право на підтримку й допомогу;
• якщо маєте телефон та Інтернет, спробуйте зв'язатися з компетентними особами;
• спробуйте знайти людину, якій довіряєте та можете розповісти про те, що сталося;
• за можливості зверніться по медичну допомогу;
• може знадобитися використання засобів екстреної контрацепції;
• здайте аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом (гонорея, хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, сифіліс, ВІЛ, гепатити В та С);
• якщо вдалося звернутися до лікаря протягом перших 72-х годин, потрібно провести постконтактну профілактику ВІЛ-інфекції антиретровірусною терапією;
• розгляньте потребу в застосуванні антибактеріальної профілактики або терапії;
• через 3 місяці повторно треба здати аналізи на ВІЛ, гепатити В і С, сифіліс.

Як спілкуватися з особою, яка постраждала від СНПК

• Будьте спокійними і дозвольте постраждалій особі поговорити з вами.
• Запитайте, як ви можете допомогти, запропонуйте воду, комфортне місце, де можна посидіти, паперову хустинку тощо.
• Запитайте людину, де їй було б найкомфортніше говорити з вами.
• Не ігноруйте та не будьте занадто нав'язливими, пропонуючи допомогу, не ставте запитання "чому?", залиште розслідування події компетентним органам.
• Зберігайте конфіденційність усієї інформації. Перш ніж звертатися по допомогу до компетентних осіб, попросіть дозволу.
• Намагайтеся втішити постраждалу і підкреслюйте, що вона не винна в тому, що з нею трапилося. 
• Постраждалі можуть звинувачувати себе. Нагадайте, можливо, навіть більше одного разу, що жінка в цьому не винна.
• Нічого не занотовуйте, не фотографуйте постраждалу особу, не записуйте розмову та не інформуйте інших без дозволу.
• Не припускайте, що в пережитому "немає нічого страшного".
• Не сумнівайтеся у тому, що вам розповідають, і не заперечуйте цього.

ВАЖЛИВО! СНПК не має строку давності, а особи які стали свідками насильства також вважаються постраждалими.

Куди звернутися?

В Полтаві діє Центр Допомоги Врятованим, який також надає підтримку постраждалим внаслідок СНПК

Центр працює  за адресою м. Полтава, вул.Соборності, 58, 2 поверх, тел. +38 (097) 944 96 01, +38 (099) 014 74 45.