Візит до Чехії: від перших вражень до конкретних дій

Наша делегація з України відвідала більше 15 установ, організацій та закладів: Міністерство освіти, обласні й міські адміністрації, торгово-промислова палата, підприємства, фабрики й звісно професійні школи.

Зрозуміло, що нам показали, якщо не найкращі то одні із кращих профтехів Чеської республіки. Професійна освіта Чеської Республіки дещо схожа на українську, та все ж має свої певні особливості.

Переважна більшість випускників загальноосвітніх закладів, які після 9 років навчання в школі вступають до профтехів. Великий відсоток випускників професійних шкіл (профтехів) працевлаштовуються за професією. Безкоштовно можна вчитися декілька разів, але до досягнення 26 років, а далі вже платні перепідготовчі курси або професійне навчання.

І навіть при такій, максимально орієнтованій на здобуття професійної освіти системі, ринок праці потребує набагато більшої кількості кваліфікованих кадрів у зв’язку з міграцією в сусідні країни, які пропонують вищий соціальний пакет. Окрім того, близько 9% студентів з числа, які навчаються відраховують з різних причин. Зараз ринок праці країни налічує близько 230 тисяч вакансій і саме тому активно розгортають навчання дорослих.

Близько 11,9 % щороку прагнуть навчатися з числа незайнятого населення. Дефіцит робочих рук – це те, що вже гостро відчувають роботодавці в Україні і, що буде безумовно посилюватись, особливо після Перемоги.

Маю зазначити, що всі керівники закладів профтехосвіти, які нас зустрічали, володіють англійською мовою, серед учнів 90% володіють англійською на рівні В2. Це дійсно крутий показник, до якого потрібно прагнути не тільки учням, а й педагогічним працівникам в Україні. Великий акцент роблять на мʼяких навичках (soft skills): комунікація, підприємництво (студенти офіційно створюють під час навчання міні-кампанії в програмі JA Europe, компʼютеризації і ШІ, вміння керувати командою. Цифровізація теж на високому рівні, ведуться електронні журнали, є більшість е-підручників й електронний розклад та складання іспитів.

Як не дивно, але саме матеріальна база закладів освіти не стала предметом захоплення і заздрощів. Багато профтехів України, що створюють навчально-практичні центри, беруть участь в обласних, державних та міжнародних проєктах можуть сміливо конкурувати з чехами за рівнем оснащення.

В Чехії всі податки надходять до державного бюджету, а вже потім розподіляються за формулою на регіональний/місцевий рівень. Діти можуть обирати будь-який заклад в країні, не залежно від місця реєстрації , там не існує міжбюджетних трансфертів, бо гроші ходять за дитиною. Що характерно, засновниками садочків і початкових шкіл є місцеві ради, а базової/старшої школи і профтехів регіональна влада (обласна адміністрація), вища освіта це рівень МОНу.

Програму розвитку освіти затверджують на 6 років, хоча існують проєкти, які тривають і 15 років. Якщо ж говорити про кошти розвитку закладів , то вони виділяються за щорічним плануванням адміністрації закладів. Приблизний розподіл інвестицій десь такий: 5% – держава, 15% – область 80% – кошти Фонду справедливої трансформації від ЄС. Слід додати, що фінансування здійснюється помісячно і залишок, який утворився є перехідним на наступний рік.

У кожному закладі є посада проєктного менеджера, який відповідає за реалізацію програм й проєктів. Заклади є активними учасниками програми Erasmus+.

Особливу увагу приділяють тісній взаємодії з роботодавцями. Під час дружнього сніданку голова адміністрації Плзеньського краю Мілан Козел: «без співпраці з роботодавцями неможливо працювати й закладам професійної освіти». В професійній освіті ЧР дуже часто є приклади, коли бізнес надає підтримку закладам. Це можуть бути матеріали для виробничого навчання, інвентар, обладнання.

У цілому ще дуже багато вражень можна розповідати про професійну освіту в цій країні. Проте можна впевнено ствердити, що це ефективно діюча, добре продумана й мудро побудована система освіти, елементи якої точно варто використати при реформуванні професійної освіти в Україні.

Директор

Вищого професійного гірничо-будівельного училища

м. Горішні Плавні

Василь Сулима