Слово української кераміки: «Вогонь запеклих не пече!»

Сьогодні кожен українець по-своєму невпинно й незрадливо відстоює нашу державність. Кожен!

Мистецтво та культура змушені були змінити формати, але не втратили своєї непроминучої цінності. Мистці… Вони не обирали війну, але й не лишилися осторонь від трагічних подій і українського військового лицарства, а транслюють світу все те, що бачать через призму власної творчості. Адже творчість – це духовна зброя!

«Вогонь запеклих не пече»: симпозіум монументальної кераміки – перший спільний і надзвичайно потужний проєкт Громадської організації «Конгрес українських керамологів» та Національного музею-заповідника українського гончарства, який втілюється завдяки Українському культурному фонду у межах грантової програми «Відновлення культурно-мистецької діяльності», ЛОТ 1 «Відновлення культурно-мистецької діяльності».

 Протягом місяця на базі Національного музею гончарства сім українських титанів гончарного мистецтва на супротив російським загарбникам будуть вершити глиняну гігантську історію новітньої України.

«У той час, коли воїни ЗСУ захищають кордони нашої держави ціною власних життів, мистці України намагаються не зупиняти свою творчу роботу ні на мить, бо по суті, вони продовжують творити велику українську культуру. Ворог хотів, щоб ми зупинились, щоб ми перестали це робити, але ми ніколи не зупинимося у своєму нестримному бажанні розбудовувати й надалі нашу українську державу», – говорив генеральний директор Національного музею гончарства Олесь Пошивайло під час урочистої церемонії відкриття Симпозіуму.

За умовами проєкту, кожен з учасників «запеклої семірки» має створити монументальну скульптуру заввишки п’ять метрів на тему героїчної боротьби українського народу з рашизмом.

 «Створення великих гончарних робіт – це продовження творення коду української культури, коду українського гончарства. Цими роботами ми будемо промовляти до світу своїми емоціями, своїм бажанням звеличувати й утверджувати нашу державу. Під час цього місячного подвижництва  ми будемо не один раз згадувати те, якою є наша Україна, говоритимемо про історію української кераміки, історію звершень учасників наших симпозіумів», – продовжив промову Олесь Пошивайло.

Яскравими іскрами незгасимого гончарного багаття стали талановиті художники-керамісти, творчі проєкти яких найбільше передали задану тему.

Тож імена й географія:

• Юрій Войтович (Малютянка, Київщина);
• Інна Гуржій (Полтава);
• Андрій Ільїнський (Київ);
• Юрій Мирко (Опішне, Полтавщина);
• Тетяна Павлишин-Святун (Львів);
• Яна Петрова (Межиріч, Черкащина);
• Сергій Радько (Межиріч, Черкащина).

Урочисте відкриття відбулося, мистці – озброївшись глиною зайняли свої позиції у майстернях. Запеклі з найзапекліших,  сьогодні тут – у Опішному, «прийняли творчий бій» за культуру України!

Уже за місяць, на території музею гончарства з’явиться ще одна неймовірна локація з не просто творами керамічного мистецтва, а величними постаментами українського гончарства, які просякнуті любов’ю і вірою в Україну й ненавистю до загарбників.

«Вогонь запеклих не пече»! Жагуче полум’я водночас життєдайне і нищівне змушує тремтіти й затримувати подих в очікуванні… Ворог вогнем знищує, а керамісти вогнем творять чудеса, творять нове слово української кераміки!..

Світлана Пругло,

завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства