Фестиваль соціальних театрів: Полтава підтвердила запит суспільства на такий вид мистецтва

До цього полтавці й гості міста мали змогу подивитися виставу «Попіл мрій» Лютого театру з Одеси (драматургиня – Галина Джикаєва), постановку «Donbas 2075» Запорізької театральної платформи «Дім актора»: театру-лабораторії Viе (драматургиня – Анастасія Косодій), виставу «Військовий концерт» київського Театру драматургів (драматургиня – Анастасія Косодій), постановку «Жираф Монс» Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва (драматург – Олег Михайлов), а також відвідати чимало інших цікавих тематичних заходів у межах фестивалю.

«Це унікальна подія. Вона призначена для того, щоб ми всі: ветерани, внутрішньо переміщені особи та інші верстви населення залучалися до сучасної драматургії. Альтернативний погляд на все повинен бути на сценах нашої області», – зауважив заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антон Чубенко.

Загалом Фестиваль соціальних театрів тривав у Полтаві, нагадаємо, чотири дні, від 7 вересня. І його результати, як зізналися організатори, навіть перевищили їхні очікування.

«Я не думала, що стільки людей потребують наразі такого культурного продукту! Стільки людей відгукнулося! І їх не відштовхнули слова «соціально відповідальний театр». Мовляв, що це таке, що це за мовна конструкція? Не тільки не відштовхнули – зали були завжди наповнені. На деяких виставах ми навіть відмовляли в перегляді, бо просто фізично зала не могла більше вмістити такої кількості людей, яка хотіла б бути присутньою. Мені дуже сподобалося, що люди залишалися на обговорення, коментували. Коментарі були дуже влучні. Тобто запит, який ми дали суспільству, був виправданий. Суспільство підхопило його своєю присутністю. Мине кілька днів, ми відпочинемо, осягнемо все, що зробили, зрозуміємо результати, зробимо ще якесь анкетування, опитування, але вже те, що на виду, – для мене дуже потужний результат. І де в чому неочікуваний. Я мало бачила в Полтаві такого культурного продукту, який споживаю особисто, мені завжди здавалося, що маю мало однодумців. Але завдяки цьому фестивалю я зрозуміла, наскільки багато людей у Полтаві думає приблизно в тому ж напрямку, що й я, і дуже цьому радію», – поділилася співорганізаторка Фестивалю соціальних театрів Ірина Гарець.

А учасники заходів зазначили, що проводити щось подібне потрібно частіше.

«Такі події надзвичайно важливі. Вони важливі завжди, але під час війни особливо, адже соціальний театр – це завжди зібрання молоді, яка бачить світ зовсім по-іншому. Це майбутнє. І те, що нині її підтримують, – це величезний внесок у те, що в нас буде. Я завжди підтримувала й підтримуватиму тих, хто розбудовуватиме Україну. Мені врізався в пам’ять кожен день цього фестивалю. Кожен етап – це своя ніша. Лекції – це можливість почути зібраний, опрацьований матеріал, який може стати базою, тим, від чого відштовхуватися… Тренінги – це можливість для молоді побачити нові методики. Молоді люди різного віку, соціальних категорій приходять, пробують, запам’ятовують, понесуть це далі, трансформуватимуть… У що це виллється? Можливо, у новий фестиваль», – зауважила учасниця події Ельвіра Дутова.

Нинішній захід, уперше проведений у Полтаві має стати, за задумом організаторів, щорічним. І готуватися до нього почнуть заздалегідь.