Тиснемо на Росію та робимо все, щоб війна відчувалася там, звідки її принесли в Україну — звернення Президента

Перше: провели ще один обмін. 103 захисники України повернуто з російського полону. Хлопці були в неволі ще з двадцять другого року – з перших місяців війни. Це воїни Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонники, поліцейські, воїни інших елементів наших Сил оборони та безпеки України. Захисники, зокрема, Київщини, Донеччини – це і Маріуполь, і «Азовсталь», і інші частини області. Також захоплені в полон на Харківщині, Херсонщині. Серед них є хлопці у важкому стані – після поранень. Усім буде надано необхідну допомогу. Дякую нашій команді, яка займається обмінами. І дякую за хоробрість усім нашим бойовим бригадам, які поповнюють обмінний фонд для нашої держави. І зокрема, наша операція в Курській області дала необхідний поштовх.

Щойно я говорив з Головкомом Сирським. Доповідь щодо фронту: Донеччина, ключові напрямки. Тримаємо позиції, як би це не було важко. Також доповів по Курщині – по наших діях та реакції ворога. Як це і було передбачено, захищаємо наш фундаментальний інтерес – наблизити мир. Тиснемо на Росію та робимо все, щоб війна відчувалася там, звідки її принесли в Україну.

Провів зустріч із делегацією конгресменів США. Важливо на всіх рівнях тримати партнерів повністю поінформованими щодо наших потреб, щодо наших позицій. Критично важливо, щоб усі, та особливо такі держави, як Сполучені Штати, дійсно оперативно реалізовували наші домовленості. Це має відчуватися на фронті. Кожна затримка з військовими пакетами має свій негативний наслідок на фронті. Кожне дійсно вчасне, швидке постачання має позитивний влив. Я поінформував конгресменів щодо поточної ситуації та щодо перспектив.

Готуємось і до зустрічей у Сполучених Штатах.

І ще кілька речей. Підписав указ про відзначення державними нагородами наших воїнів-танкістів. Сьогодні їхній професійний день. І я дякую кожному воїну, а також усім, без кого танкові війська не змогли б функціонувати, а це і хлопці-ремонтники, а також кожен, хто тренує наших танкістів і хто бореться в дипломатичній площині для того, щоб Україна отримувала бойові машини.

Сьогодні ж кілька слів важливо сказати і для тих наших людей, без яких неможливо уявити реально довготривалу міжнародну адвокацію українських інтересів. Сьогодні в Україні День кіно – щороку в другу суботу вересня. Звичайно, у час війни кіно працює перш за все як засіб донести правду про те, що відбувається, що переживають люди. Я хочу подякувати всім тим, хто мовою кіно дає світові правдиве знання про цей час і про те, що Україна, українці обовʼязково здолають окупанта. Інакше бути не може. Тільки наша перемога, тільки незалежність України, тільки реальна захищеність життя, життя і міжнародного права. І ми маємо памʼятати, що одне з ключових завдань наших і зараз, і на перспективу – говорити світу про Україну, формувати для України дружбу з максимальною кількістю країн, народів, спільнот. Це обовʼязково робитиме українське кіно, українська культура, наш народ, яким можна тільки пишатись. Я дякую всім, хто з Україною!

Слава нашим людям!

Слава Україні!