Дайджест наукових подій та заходів

ПДПУ

Ректорат та науково-педагогічні працівники Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка повсякчас дбають про розширення міжнародних наукових зав’язків університету, що дає можливість як переймати досвід організації та змісту наукової діяльності інших країн, так і ділитися власними здобутками наукових досліджень. Викладачі кафедри історії України професорка Людмила Бабенко та доцентка Лариса Шаповал взяли участь у Міжнародній науковій україністичній конференції пам’яті Раїси Тростинської, що відбулася у столиці Хорватії Загребі.

Науковий форум відбувся на базі центру гуманітаристики Загребського університету – філософському факультеті. У його структурі розвиваються україністичні студії, центром яких є кафедра української мови і літератури. Біля їх витоків стояла харківська філологиня професорка Раїса Тростинська.

З вітальним словом до учасників звернулися проректор Загребського університету з міжнародних зв’язків Юріч Павічіч, декан філософського факультету Домагой Тончініч, завідувачка кафедри української мови та літератури Дарія Павлешен. У пленарному засіданні в режимі онлайн взяла участь ректорка ПНПУ імені В. Г. Короленка Марина Гриньова.

Програма конференції була надзвичайно насиченою, структурованою у 14 секцій, з чітким регламентом, відведеним часом для дискусій та можливістю відвідати засідання інших секцій. У її роботі взяли участь дослідники з багатьох країн – України, Австрії, Німеччини, Норвегії, Словенії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Болгарії, Італії, Туреччини, а тематична спрямованість конференції дозволила торкнутися широкого кола питань історії, літератури, соціальних комунікацій, медіа. Як зазначали організатори та хорватські вчені, вони розглядають проведення форуму як спосіб показати рівень розвитку україністичних студій у Хорватії й привернути увагу до України.

На цьому наголосив Повноважний посол України в Хорватії Василь Кирилич, зазначивши, що Загребський університет є одним з центрів українських студій у світі, а цей науковий форум він розглядає як послання підтримки Україні у воєнний час. Також він передав вітання організаторам та учасникам конференції від першої леді України Олени Зеленської. Робота конференції була наповнена обговоренням актуальних наукових проблем, новими знайомствами, зміцненням ділових контактів для подальшої співпраці з викладачами філософського факультету. Людмила Бабенко та Лариса Шаповал передали організаторам у подарунок книги про Полтаву та Полтавський педуніверситет, монографію професорки Валентини Титаренко про традиції полтавської вишивки, а також полтавські сувеніри пану Послу.

Фонди бібліотеки університету поповнився книгою про професорку, перекладачку, авторку численних українсько-хорватських словників та посібників Раїсу Тростинську. Висловлюємо вдячність організаторам за можливість представити Україну на міжнародній науковій конференції.

ПДМУ

З початком вступної кампанії до аспірантури Полтавського державного медичного університету  введено в дію оновлені редакції освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії за спеціальностями 222 – Медицина, 228 – Педіатрія, 229 – Громадське здоров’я, 221 – Стоматологія, 091 –Біологія та біохімія. Сьогоднішні здобувачі ступеня доктора філософії першого року навчання уже обирали вибіркові компоненти циклів професійної та практичної підготовки за оновленими переліками в кожній програмі. Майбутнім докторам філософії представлено також диференційований цикл вибіркових компонентів у циклі мовної підготовки –

здобувачі обирали з-поміж корективного та прогресивного курсів англійської мови, які, у свою чергу, передуватимуть вивченню англійської мови наукового спілкування. У цьому ж циклі створено нормативний освітній компонент «Українська мова професійного спрямування», вивчення якого розпочинається вже у осінньому семестрі. Серед вибіркових компонентів циклу набуття універсальних навичок дослідника до вибору майбутніх PhD представлено новий – «Основи профілактики і терапії впливу гострого та хронічного стресу на ментальне здоров’я», що має допомогти молодим науковцям впродовж роботи у колективах та об’єднаннях різних рівнів. 

Навчальний рік почався плідно та насичено для всіх учасників освітнього процесу. При цьому робота над вдосконаленням власне програм та навчально-методичного забезпечення їх реалізації не припиняється. На розширеному засіданні проєктних груп підготовки в магістратурі та аспірантурі зі спеціальності 091 – Біологія та біохімія зібралися гаранти програм – професори Галина Єрошенко та Сергій Білаш, члени проєктних та

авторських груп обох рівнів, члени груп забезпечення освітнього процесу. До участі у заході долучилися здобувачі освіти, представники ради молодих науковців та студентського активу, науково-дослідного інституту ПДМУ, центрів метального здоров’я та ветеранського розвитку, навчально-методичного відділу,  інших підрозділів університету.

На засіданні обговорили завдання з організації освітнього процесу на навчальний рік, можливості удосконалення інформаційно-методичного супроводу навчання, підготовки до чергової акредитації програм. Під керівництвом проректора з наукової роботи, професора Ігоря Кайдашева сформульовано ряд першочергових завдань та визначено шляхи і засоби їхньої реалізації у першому семестрі цього навчального року. Розпочато підготовку нового циклу лекцій для науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти – Школи наукового керівника, узгоджено напрями спільної діяльності підрозділів, задіяних у підготовці здобувачів.

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

У межах співпраці Полтавської політехніки з консультативною Місією Європейського Союзу з надання дорадчої допомоги Україні (EUAM) здобувачі вищої освіти спеціальності 081 «Право» відвідали інтерактивну лекцію, проведену старшим радником з питань правоохоронної діяльності Арсенійсом Мінеєвсом.

Студенти поглибили свої знання про напрямки діяльності міжнародних організацій по боротьбі з організованою злочинністю та поспілкувалися щодо їхньої діяльності у європейських країнах.

ПДАУ

Свинарство як одна з найважливіших галузей сільського господарства Полтавського регіону потребує постійного розвитку та вдосконалення. Саме тому 18 вересня у Полтавському державному аграрному університеті відбулася масштабна подія – науково-практична конференція «Технології прибуткового свинарства», яка зібрала представників сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, сімейних ферм, державних органів і науковців.

На початку науково-практичної конференції з вітальним словом виступив заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Володимир Когут, який підкреслив важливість сільського господарства для економіки регіону, оскільки воно формує понад 16 % валової доданої вартості області, а  також відзначив вагомий внесок сільського господарства в обсяг експорту  регіону, у якому товари сільського господарства та харчової промисловості сукупно становлять понад 50 %.

Попри виклики сьогодення Полтавщина демонструє стійкість у розвитку тваринництва, зокрема свинарства, впевнено посідає четверте місце в Україні за кількістю поголів’я свиней у сільськогосподарських підприємствах. Однак   Володимир Когут застеріг від загрози поширення африканської чуми свиней і  наголосив на потребі дотримання ветеринарно-санітарних норм усіма суб’єктами господарювання.

Потім ректор ПДАУ Олександр Галич наголосив на історичних традиціях свинарства в Полтавській області та величезному досвіді розвитку цієї галузі в регіоні та зазначив, що Полтавщина є унікальним регіоном, де зосереджено науково-дослідні інститути, що займаються питаннями свинарства, а це означає, що тут накопичено значний практичний досвід.

Олександр Анатолійович висловив упевненість у тому, що ПДАУ як провідний аграрний університет регіону має за мету підготувати фахівців, які відповідають сучасним вимогам галузі. Саме тому Університет зацікавлений у тому, щоб студенти мали можливість отримувати актуальну інформацію про останні досягнення в галузі свинарства. Захід такого рівня, як ця конференція, є чудовою платформою для обміну досвідом між науковцями, виробниками та майбутніми фахівцями. Він висловив сподівання, що конференція стане поштовхом для подальшого розвитку свинарства в регіоні та сприятиме підготовці висококваліфікованих кадрів для агропромислового комплексу.

Конференція чітко окреслила актуальний стан свинарства в Полтавській області та в Україні загалом. За даними директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА Сергія Фролова, у Полтавській області налічується 77 суб’єктів господарювання всіх форм власності, регіон є одним із лідерів за кількістю свиней в Україні, посідаючи 7 місце (293,5 тис. голів). При цьому значну частку поголів’я зосереджено в сільськогосподарських підприємствах – 4 місце (251,9 тис. голів). Динаміка зростання поголів’я за останні роки свідчить про позитивні тенденції в галузі.

Модератором конференції «Технології прибуткового свинарства» був Анатолій Шостя, проректор з науково-педагогічної, наукової роботи ПДАУ, який вправно керував дискусіями, забезпечуючи конструктивну та інформативну атмосферу.

Одним із ключових питань, порушених на конференції, була проблема африканської чуми свиней (АЧС). Заступниця начальника відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Ірина Натягла детально розповіла про загрозу, яку становить ця хвороба для галузі свинарства, навела статистичні дані про спалахи АЧС в Україні та заходи, які вживаються для їх локалізації та ліквідації.

Учасники конференції обговорили широкий спектр питань, пов’язаних із сучасними технологіями у свинарстві. Зокрема, заступник директора з виробництва, головний технолог ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» Ігор Мойсей поділився досвідом компанії щодо впровадження сучасних технологій годівлі поросят. Особливу увагу було приділено автоматизованим системам підгодівлі поросят вагою до 7 кг, які дають змогу підвищити економічну та  технологічну ефективність.

Важливу тему порушив директор Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН Олександр Церенюк – історію створення миргородської породи свиней, підкресливши внесок Олександра Бондаренка у її формування. Він наголосив на унікальних якостях цієї породи, таких як висока плодючість, стійкість до хвороб та адаптивність до різних умов утримання. Професор також розповів про причини зменшення популярності породи в певний період і сучасні зусилля, спрямовані на її збереження і розвиток.

На конференції також було обговорено проблему утилізації гною та зменшення негативного впливу свинарських комплексів на довкілля. Заслужений винахідник України, головний науковий співробітник Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН Володимир Іванов представив новітні розробки в галузі переробки гною, які дають змогу значно зменшити негативний вплив свинарських комплексів на довкілля. Він детально розповів про технології біогазових установок, використання відходів спиртової промисловості та вермикультивування та особливо наголосив на ефективності застосування біопрепаратів для дезодорації гною та поліпшення його якості.

На завершення конференції було підкреслено, що свинарство в Україні має значний потенціал для розвитку. Виконавчий директор Асоціації «М’ясна галузь» Микола Бабенко зазначив, що наша країна має всі можливості для того, щоб стати одним з лідерів світового ринку свинини. Він підкреслив, що реалізація програми «НОВЕ СВИНАРСТВО УКРАЇНИ» дасть змогу не лише забезпечити внутрішній ринок якісною продукцією, а й значно збільшити її експорт, що позитивно впливатиме на економіку країни.

Конференція «Технології прибуткового свинарства» стала важливою платформою для обміну досвідом, новітніми технологіями та науковими розробками в галузі свинарства. Учасники заходу обговорили актуальні проблеми та перспективи розвитку галузі, а також визначили пріоритетні напрями подальшої роботи.