Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку

Частиною першою статті 100 Земельного кодексу України встановлено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Наразі розповсюдженою проблемою стають спори з приводу використання земельної ділянки для прокладення комунікацій через сусідню земельну ділянку, проїзду транспорту або прогону тварин через сусідський город. Тож, одним із шляхів вирішення цієї проблеми є можливість звернення до суду.

Встановлення земельного сервітуту здійснюється за судовим рішенням у тому випадку, коли домовленість між сторонами неможлива, а інші способи забезпечення прав заінтересованої особи, яка звертається за встановленням сервітуту, не можуть бути реалізовані.

Звертаємо увагу, що заінтересована особа, яка звертається до суду з позовом про встановлення сервітуту, повинна надати докази, які підтверджують, що використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Поряд з цим, необхідно довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом.

Отже, передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.