У Полтаві провели круглий стіл «Злочини росії проти України: століття голодоморів, війн, репресій»

На цьому наголошували всі учасники зібрання. Заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко підкреслив:

– Необхідно максимально демонструвати інформацію про Голодомор на цифрових платформах, якими користується молодь, активізувати просвітницьку роботу з учнями, студентами. Свідки злочинів 1932–1933 років відходять у засвіти, натомість сьогодні проти нас є нові злочини. Український  народ століттями відчуває цю екзистенційну боротьбу з росією. Треба, щоб не тільки ми пам’ятали і  відчували, як нам важко, треба, щоб те, як нам нелегко, розуміли сусідні народи – поляки, угорці тощо. Щоб ця інформація була мультиплікована для всіх. Наше завдання – освітян, Українського інституту національної пам’яті, краєзнавців,  – поширити її за рубіж. Це створить основу для підтримки, якої потребує наша держава.

У заході взяв участь директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА Євген Кончаковський, засвідчивши цілковиту підтримку цим тезам.

Про свої наукові дослідження Голодомору 1932–1933 рр. на Полтавщині розповів керівник «Науково-редакційного підрозділу-центру по дослідженню історії Полтавщини» Полтавської обласної ради Олександр Білоусько. Він представив свій внесок у вивчення цієї теми на прикладі підручника «Історія Полтавщини» для 10 класу та  унікальної книги – «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Полтавська область», висвітлив проблеми методології і підготовки полтавського тому цього видання. Олександр Андрійович поділився спогадами своєї родини про  Голодомор-геноцид 1932–1933, що  забрав 10,5 млн життів. «Зараз ми переживаємо ще один геноцид, але забувати попередній не можна», – наголосив краєзнавець.  

Про шлях, який пройшли  українці  до усвідомлення геноцидного характеру Голодомору, нагадав присутнім головний спеціаліст Південно-східного міжрегіонального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам'яті в регіонах Олег Пустовгар: «Маємо говорити молоді, що  2006 року лишень  47 % українців вважали Голодомор геноцидом (така була сила тоталітарнрого впливу), а вже 2024 – 97 % (дані соціологічної групи «Рейтинг»).

Також дослідник висловив цікаву думку, що українці у 20 столітті зазнали страшного злочину, але потрібно розглядати 20 століття як століття безперервної боротьби і перемог. Це стосується і 21 століття. Одне із гасел УІНП – «Голодомор не зламав», адже були й ті, хто вижив  і зміг створити низку важливих сенсів в історії, культурі – Олесь Гончар, Василь Барка та інші.

Заступник директора – начальник відділу інформації та використання документів Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт розповів про дистанційні можливості Полтавського державного архіву, якими можуть скористатися вчителі та діти для наукових робіт, досліджень МАН, написання статей, адже документи ДАПО стрімко оцифровуються за допомогою американських партнерів, і Полтавський державний архів – один із лідерів в Україні за діджиталізацією матеріалів. Також Тарас Пустовіт підкреслив ґрунтовність книги «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Полтавська область», у підготовці якої брав участь. «У книзі сотні сторінок із прізвищами людей, які загинули від голоду на Полтавщині. Але навіть сьогодні мені надходять листи від громадян із приводу доповнення цього тому новими прізвищами», – поділився краєзнавець та висловив сподівання, що згодом книгу буде доповнено.

Учитель історії Комунального закладу «Полтавський міський багатопрофільний ліцей № 1 ім. І. П. Котляревського Полтавської міської ради Полтавської області» Едуард Фісун актуалізував тему геноциду 1932–1933 років, порівнявши її із сучасними геноцидними практиками, які росія застосовує до дітей на окупованих територіях, порушуючи норми міжнародного гуманіарного права. Уже вивезено в росію 250 тис дітей. Учитель вважає, що саме такі приклади того, що сталося з їхніми однолітками,  допомагають його учням і ученицям зрозуміти геноцидний характер дій рф.

У «круглому столі» також взяв участь викладач історії Фахового коледжу управління, економіки і права Дмитро Стаценко, розповівши про складні події 20-х років 20 століття на Полтавщині.

Модерував захід директор ПАНО ім. М.В. Остроградського Віталій Зелюк. Директор закладу наголосив, що академія працює з учительством, але у фокусі її діяльності – учнівство. Надзвичайно важливо, щоб історична пам’ять потужно залишалася у свідомості молодого покоління, якому розбудовувати сучасну і майбутню країну-переможницю Україну.

ПАНО