Різновиди насильства в цифровому середовищі щодо жінок: як діяти постраждалим

Таке насильство може набувати різних форм. Щоб його попередити варто знати як воно проявляється. Відповідно до практики ЄСПЛ, найчастіше трапляються наступні види кібернасильства щодо жінок:

1. Надсилання листів і повідомлень з метою залякування чи шантажу.

2. Поширення неправдивої інформації про особу.

3. Злам електронних поштових скриньок чи акаунтів у соцмережах.

4. Розміщення або розсилка інтимних фотографій.

5. Використання особистої інформації з метою шантажу чи дискредитації.

Водночас якщо виходити із положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, можна виокремити наступні типи протиправної поведінки щодо жінки, які можуть бути вчинені в інтернеті або із використанням інформаційних технологій: психологічне насильство, сексуальні домагання в інтернеті та кіберсталкінг.

Найбільше наслідків для постраждалих може становити психологічне насильство, яке вчиняється в інтернеті. До нього відноситься:

1. Кібербулінг - цькування, спрямоване на приниження, образу чи залякування.

2. Сексистська мова ворожнечі - принизливі або дискримінаційні висловлювання на основі статі.

3. Бодішеймінг — образи або висміювання зовнішності жінки через соціальні мережі чи інші цифрові платформи.

4. Деднеймінг — використання старого імені жінки (наприклад, для трансгендерних осіб) з метою дискримінації або приниження.

5. Флеймінг – публічні агресивні або образливі коментарі, що створюють ворожу атмосферу.

6. Тролінг – провокаційні дії або коментарі, спрямовані на психологічний тиск чи приниження.

7. Аутинг — розголошення конфіденційної інформації про сексуальну орієнтацію, особисте життя або інші деталі без згоди.

Сюди також належать випадки домашнього насильства, які, окрім реального світу, можуть проявлятися і в цифровому середовищі, зокрема через контроль фінансів через інтернет-банкінг, зниження кредитного рейтингу, використання кредитних карток без дозволу та оформлення фінансових зобов'язань на ім’я постраждалої особи з метою несплати рахунків.

Наступна група протиправної поведінки онлайн - сексуальні домагання в інтернеті, в тому числі секстинг (листування інтимного характеру) та кіберфлешинг (надсиланні небажаних зображень сексуального характеру через додатки для знайомств або обміну повідомленнями, за допомогою текстових повідомлень або технологій Airdrop чи Bluetooth).

Окрему групу проявів небезпеки для жінок в цифровому середовищі становить переслідування в інтернеті та переслідування за допомогою технологій (кіберсталкінг). До такого виду переслідування відносять: погрози (сексуального, економічного, фізичного чи психологічного характеру), заподіяння шкоди репутації, спостереження та збір приватної інформації про постраждалу, крадіжка особистих даних, підбурювання до сексуальних дій, видаючи себе за потерпілу особу, переслідування зі спільниками з метою ізолювання постраждалої.

Різні форми насильства стосовно жінок, які проявляються як у цифровому, так і в реальному житті, часто переплітаються. Це збільшує рівень травматизації, може становити загрозу фізичній безпеці та впливати на самооцінку і самореалізацію жінок.

Звертаємо увагу, що перелік видів насильства є невичерпним, та з розвитком інформаційних технологій їх кількість тільки зростає.

Якщо ви зазнали кібернасильства і потребуєте поради та допомоги, звертайтесь на Урядову гарячу лінію 15-47.

Кампанія проводиться за ініціативи Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерства юстиції України спільно з Національною поліцією України, Кіберполіцією України, Координаційним центром з надання правничої допомоги за сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, в межах «16 днів проти насильства».

Департамент кіберполіції Національної поліції України