170 років із дня народження Опанаса Сластіона (Сластьона)

Опанас Сластьон народився у Бердянську. Малювати учився спочатку в свого батька, а потім у художника Постемського, який щоліта приїздив із Петербурга. Навчався образотворчому мистецтву в школі «Товариство заохочування мистецтв», згодом у Петербурзькій академії мистецтв.

В академії спілкувався з людьми, які ще пам’ятали Тараса Шевченка, а також відвідував майстерню, де той працював. Згодом вже сам Сластьон виступатиме своєрідним «містком» між Кобзарем і митцями українського модерну початку ХХ століття. Він був одним із перших ілюстраторів поезій Т. Шевченка: виконав серію малюнків до низки творів геніального поета. Після видання «Гайдамаків» Опанас Георгійович продовжував ілюструвати «Кобзар» протягом усього свого життя. За його ініціативою на Миргородщині влаштовувалися музичні вечори, присвячені пам’яті поета. Кошти від цих вечорів ішли на встановлення пам’ятника Т. Шевченку. В журналі «Сяйво» було опубліковано Шевченкову біографію, яку написав Опанас Сластьон. Скоро вона вийшла окремими виданнями, а гроші від її продажу теж пішли на спорудження пам’ятника українському поетові. Також Сластьон виготовив листівку з портретом Шевченка, яка вийшла в світ великим тиражем. Сприяв у організації «Першої селянської капели бандуристів імені Т. Г. Шевченка», яка прославилась на всю Україну.

У Миргороді О. Сластьон викладав малювання в художньо-промисловій школі імені М. В. Гоголя (пізніше – Миргородський керамічний технікум).

Серед робіт художника, які знаходяться у фондах Миргородського та Харківського художніх музеїв, є чимало замальовок краєвидів Полтавщини, хат, комор, дерев’яних церков, декоративних елементів, ужиткових предметів, традиційного українського одягу. Етнографічні розвідки Опанас Георгійович проводив із другом, також художником, етнографом Порфирієм Мартиновичем. У цих мандрівках Сластьон почав замальовувати портрети кобзарів, що потім стало окремим графічним циклом. У підписах до малюнків вказувався репертуар бандуриста, коли, де і за яких обставин були записані його думи.

Як архітектор, етнограф він визначив три основні фактори розвитку архітектури: клімат, місцевість (ландшафт) та етнографію. Також вперше сформульовав шість основних морфологічних ознак української архітектури: шестикутні трапеційні прорізи дверей і вікон; прорізи з напівеліптичними перемичками; чотирисхилі (вальмові) або наметового типу дахи; влаштування заломів на дахах; галереї на стовпчиках, опасання чи піддашшя; колонки крученої форми.

За проектом Сластьона на миргородському курорті було побудовано приміщення водолікарні та торфогрязелікарні. Досі ці приміщення є окрасою курорту (а зображення приміщення водолікарні взяте навіть за емблему курорту).

В особливому стилі авторства архітектора О. Сластіона на початку 20 ст. спеціально для навчання місцевих дітей зведено низку унікальних шкіл Лохвицького земства. Вони зачаровують красивими цегляними орнаментами у стилі народного рушника на фасадах та майже казковими вежами, а фахівців вражають зворушливою схожістю з українським народним дерев’яним храмом.

Більшість із них нині не використовують за призначенням, часто вкрай занедбані. Вцілілі будівлі потребують термінових капітальних ремонтних робіт. Це – комунальна власність, з якою можна робити, що завгодно, і навіть знести.

З метою збереження та відновлення цих шкіл у Полтавській області та надання їм статусу пам’ятки архітектури національного значення громадські активісти започаткували проект «Школи Лохвицького земства за проектом О. Сластіона».

Куратором проекту є Ольга Герасим’юк – відома журналістка родом з Полтавщини, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, очільниця Міжнародної громадської організації «Полтавське земляцтво».  Вона разом з іншими активістами та архітекторами відшукує школи за проектом О. Сластіона у Полтавській області та вносить подання про присвоєння їм статусу пам’яток архітектури місцевого значення.

З метою збільшення шансів на збереження і відновлення столітніх архітектурних перлин проводяться пошуки та дослідження старих фото із зображенням цих шкіл та будь-яких архівних документів, з ними пов’язаних. Започатковані туристичні маршрути до унікальних об’єктів українського архітектурного модерну.

Нещодавно телеканалом «Суспільне Полтава» презентовано документальний проєкт про школи Лохвицького земства  «Школи Сластіона: загублене минуле», який можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=uPoG00PPziA

У грудні минулого року в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського відбулася чергова презентація монографії Віталія Ханка, присвячена митцю,  «Опанас Сластіон: життєвий шлях, національний мистецький спадок». «Необхідним і актуальним лишається проведення дослідницької, просвітницької роботи щодо тем української ідентичності. У часи війни дуже важливим є усвідомлення власної унікальності, збереження культурного надбання. Вдячні Віталію Ханку за внесок у розвиток культури і популяризацію національного мистецького спадку Опанаса Сластіона», – підкреслив на заході заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко.

За матеріалами онлайн-медіа